ОБ’Є́КТНИЙ

ОБ’Є́КТНИЙ, а, е. Стос. до об’єкта (у 1, 4 знач.). В тих випадках, коли йдеться про зв’язок додатка з підметом через посередництво присудка, говорять про суб’єктно-об’єктні відношення (Сл. лінгв. терм., 1957, 106). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 496.

ОБ’ЄКТИ́ВНО
ОБ’ЄКТИВІ́СТСЬКИЙ