Словник української мови в 11 томах

ОБЕЗСЛА́ВЛЕНИЙ

ОБЕЗСЛА́ВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обезсла́вити; // обезсла́влено, безос. присудк. сл. А тут, усе є… й добро зосталося, й сам зостався… То що з того, що зостався?.. Коли твою честь украдено… душу твою обезславлено (Мирний, І, 1949, 386). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 488.

  1. обезславлений—адктив...Большой украинско-русский словарь
  2. обезславлений—а е.Дприкм. пас. мин. ч. до обезславити. обезславлено безос. присудк. сл.i...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. обезславлений—обезславлений дприкметник...Орфографічний словник української мови
  4. обезславлений—ОБЕЗСЛАВЛЕНИЙ а е.Дпр. пас. до обезславити обезславленоstrong безос. пред.А тут усе . й добро зосталося й сам зостався. То що з того що зостався. Коли твою честь украдено...Словник української мови у 20 томах
  5. обезславлений—а е. Дприкм. пас. мин. ч. до обезславити. обезславлено безос. присудк. сл....Толковый словарь украинского языка