ОБА́ЧИТИ

ОБА́ЧИТИ, чу, чиш, док., перех. і без додатка, заст. Побачити, помітити. Чи Чайчиха не обачила — сіла вона собі оддалік. Наша мати сама до неї добралась — сіла (Вовчок, І, 1955, 207). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 463.

обачити—чу чиш док.i перех.i i безi додаткаi заст.i Побачити помтити....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
обачити—обачити дслово доконаного виду побачити рдко...Орфографічний словник української мови
обачити—Вбачати помчати дивитися роздивлятися побачити...Словник застарілих та маловживаних слів
обачити—ПОМТИТИstrong сприймаючи зором слухом тощо звернути увагу на когось щось видлити зпомж оточення ПРИМТИТИstrong ПДМТИТИstrong СПОСТЕРЕГТИstrong ВДЗНАЧИТИstrong ЗАУВАЖИТИst...Словник синонімів української мови
обачити—ОБАЧИТИ чу чиш док. кого що без прям. дод. заст.Побачити помтити.Чи Чайчиха не обачила сла вона соб оддалк. Наша мати сама до не добралась сла Марко Вовчок....Словник української мови у 20 томах
обачити—чу чиш док. перех. em безem додаткаem заст. Побачити помтити....Толковый словарь украинского языка