О́КО1

О́КО1, а, с. (мн. о́чі, рідко ві́чі, оче́й — перев. з прийм. у). 1. Орган зору у людини, всіх хребетних та деяких безхребетних тварин. Я не нездужаю, нівроку, А щось такеє бачить око, І серце жде чогось (Шевч., II, 1953, 288); Праве око лукаво дивилось з-під піднятого трохи повіка на купку мідяних грошей (Коцюб., II, 1955, 352); Ще сонце спить, ще пролісок не квітне. Та березня проміння непомітне В дівочих одбивається очах (Рильський, І, 1960, 283); // Те саме, що по́гляд. Я подавала їй квіти, і листя, й трави — із рук її не зводила очей (Л. Укр., І, 1951, 186); Гайсин провів їх очима (Панч, На калин. мості, 1965, 158); На вулиці ніде було розгулятися оку. Погляд упирався в протилежні будинки, такі самі, як і той, що в ньому мешкав Кукулик (Загреб., День.., 1964, 13). ∆ Акомода́ція оче́й (о́ка) див. акомода́ція; Воло́ве о́ко див. воло́вий; Воро́няче о́ко див. воро́нячий; Пави́не о́ко див. пави́ний. ◊ Аж і́скри з оче́й поси́пались див. і́скра; Ба́чити на вла́сні о́чі див. ба́чити; Берегти́ (оберіга́ти, пильнува́ти, хорони́ти і т. ін.), як о́ка [в голові́, ло́бі] (як зіни́цю о́ка, як о́ко і т. ін.); заст. Па́че о́ка берегти́ (стерегти́ і т. ін.) — пильно оберігати, старанно доглядати, охороняти кого-, що-небудь. — Буду, — каже [Василь], — тебе, моя зозуленько, як ока берегти (Кв.-Осн., II, 1956, 47); — Та ще й повдавались [дочки] в матір: усі чепурні, шанують одежу, усі глядять одежини, як ока в лобі (Н.-Лев., І, 1956, 121); [Домаха:] Тепер господь повернув мені тебе, визволив з ями, то я тебе, голубе мій, хоронитиму, як зіницю в оці; адже мене ти не кинеш? (Стар., Вибр., 1959, 339); — Перемога залежить від проходів крізь Балкани. Тому пильнуй їх, як ока в голові (Оп., Іду.., 1958, 80); Не перший рік лісок цей пану Я паче ока стережу (Манж., Тв., 1955, 123); Би́те о́ко у кого — хтось настільки досвідчений, що вміє відразу помічати, визначати що-небудь. Катя Шубіна багато чого перебачила в цій закордонній стороні, бачила біженців, полонених, невільників, у неї виробилось бите око й вірна реакція на все (Ю. Янов., І, 1958, 403); Би́ти в о́чі (у ві́чі) див. би́ти; Бі́сики (бі́сик) в оча́х (в о́ці) [гра́ють (гра́є ; т. ін.)] див. бі́сик; Бли́мати (бли́мнути, клі́пати, клі́пнути, лу́пати, лу́пнути і т. ін.) очи́ма: а) безтямно раз у раз розкривати і закривати очі від подиву, розгубленості, ніяковості і т. ін. Я бачив, як Ляський блимав ніяково очима і стенав плечима (Досв., Вибр., 1959, 109); Бідні селянські хлопці безпорадно кліпали очима, холодіючи з жаху (Тулуб, Людолови, І, 1957, 450); Оверко з великим зусиллям пробудився, безтямно лупав очима (Горд., II, 1959, 151); б) мовчати, нічого не розуміючи або не знаючи, що відповісти. Зміркувавши, що Юрко тільки кліпає очима, Луць пояснив йому справу (Козл., Ю. Крук, 1957, 376); А все не важиться він бабусю налаяти; лупа очима та кашляє, та ходить, — не знає, що вже йому й робити (Вовчок, І, 1955, 122); в) дивитися, поглядати. Гидкий отой корчмар усе лупає на неї гострими очима, наче хоче її просвердлити ними (Чаб., Балкан, весна, 1960, 11); Левко.. лупнув очима на Юрка і, байдужий, до сміху молоді, підвівся з санок (Стельмах, І, 1962, 62); г) (тільки недок.) ніяково почувати себе перед ким-небудь, відчувати сором, докори сумління і т. ін. перед кимось за що-небудь. Батько помовчав трохи, далі промовив: — Ну, що ж, спасибі, сину: дуже приємно було батькові лупати очима (Головко, II, 1957, 252); — Чорти б їх побрали, — невідомо кого лаяв Коляда, — а тепер мені лупай очима (Зар., На.. світі, 1967, 134); д) (кому, на кого) подавати кому-небудь знаки очима; показувати на кого-небудь очима. — Панич тут ззаду їх лупа на мене очима: нічого, мов, нічого, тільки не признавайся (Мирний, III, 1954, 170); е) сидіти без діла. [Голос:] А ми тим часом що робити маєм? [Голос(іронічно):] Очима лупати! (Л. Укр., II, 1951, 537); — Хоч би зенітку дали, — знову порушив мовчання Таранець. — Сидимо, як кроти, в норі та очима лупаємо (Ткач, Крута хвиля, 1954, 15); Бли́мнути очи́ма див. бли́мнути; Бли́скати очи́ма (о́ком) див. бли́скати; Блуди́ти очи́ма див. блуди́ти1; Блука́ти очи́ма див. блука́ти; Бра́ти (взя́ти) на [пи́льне] о́ко кого — пильно стежити за ким-небудь. Вже на перших порах учителювання Васильченка беруть на пильне око (Рад. Укр., 8.І 1964, 3); Бра́ти о́чі на (в) се́бе див. бра́ти; Вбира́ти очи́ма (в о́чі) див. вбира́ти1; Вбира́ти о́чі див. вбира́ти1; Верті́тися пе́ред очи́ма див. верті́тися; Весели́ти о́ко (о́чі) див. весели́ти; Вибива́ти о́чі див. вибива́ти; Ви́брати о́чі див. вибира́ти; Ви́валити о́чі див. вива́лювати; Ви́вело о́чі див. виво́дити1; Виверта́ти о́чі див. виверта́ти; Ви́глядіти о́чі див. вигляда́ти2; Ви́дивити о́чі див. ви́дивити; Ви́дивитися о́чі див. видивля́тися; Виїда́ти о́чі див. виїда́ти; Вийма́ти (ви́йняти) о́чі див. вийма́ти; Вимі́рювати (ви́міряти) на о́ко (очи́ма) див. вимі́рювати; Випива́ти (ви́пити) о́чі див. випива́ти; Випіка́ння оче́й див. випіка́ння; Випіка́ти о́чі див. випіка́ти; Випла́кувати (ви́плакати) о́чі див. випла́кувати; Ви́рости в оча́х див. вироста́ти; Від (од) лю́дсько́го (чужо́го) о́ка; Від лю́дськи́х оче́й — від погляду чужих, сторонніх людей. На високих білих стінах дворів, що ховали од людського ока жінок, спочивали галуззя жердель та горіхів (Коцюб., II, 1955, 123); Тодір кидає чобітки під запічок, ногою засовує їх подалі від людського ока (Стельмах, І, 1962, 209); — Чом я не зосталась у матері! Мене б мати сховала од людських очей (Н.-Лев., II, 1956, 88); Відво́дити (відвести́) о́чі див. відво́дити; Відкрива́ти (відкри́ти) о́чі див. відкрива́ти; Відкрива́ються (відкри́лися) о́чі див. відкрива́тися; Відрива́ти (відірва́ти) о́чі див. відрива́ти1; Вли́пнути очи́ма див. влипа́ти; Води́ти очи́ма див. води́ти; В о́ко взя́ти кого, що — почати спостерігати за ким-, чим-небудь. — А вам, чоловіче, треба того Воза на небі в око взяти. Коли дишель Воза в землю похилиться — ото вам і ховатися час, — благословлятиметься на день (Ю. Янов., І, 1954, 73); В оча́х жовті́є (пожо́вкло, темні́є, потемні́ло, зелені́є, позелені́ло і т. ін.) у кого — комусь стає погано, млосно від болю, втоми, слабості, хвилювання і т. ін. Ївга стоїть, як дерев’яна, труситься, а в очах жовтіє (Кв.-Осн., II, 1956, 273); У Пилипка потемніло в очах, голова кругом заходила, у вухах дзвонило, мов у дзвони, гадки почали меркнути, зникати (Мирний, IV, 1955, 304); Тягне він здорову, важку баддю, повну води, а в очах аж позеленіє від великої натуги… (Коцюб., І, 1955, 22); Хай не подумають часом приятелі, що він уже й затягтися не вміє! І затягнувся так, що в очах позеленіло (Гончар, Таврія.., 1957, 142); В о́чі (у ві́чі) [смія́тися (говори́ти і т. ін.)] — відкрито, відверто, неприховано; в присутності того, про кого йде мова, або звертаючись до нього. — Йосипенко вже не в тій силі, що був, — шушукались дворові між собою, і не стали так падати біля його, як спершу падали. А Василь у вічі сміється: — А що, взяв? (Мирний, IV, 1955, 182); Я прилюдно і в очі назвав учинки тих добродіїв некультурністю, чим викликав на себе великий гнів (Коцюб., III, 1956, 313); [Молодий хлопець:] Чому ж ти їм не кинув просто в вічі, що і на їх ще прийде судний день? (Л. Укр., II, 1951, 142); Прозвали мене Мудрагелем; Павло Мудрагель та й годі! Звичайно, не в очі. Але мені байдуже! (Март., Тв., 1954, 210); — Таке безстидство в очі говорить [о. Гервасій] і ні крапельки не соромиться (Стельмах, І, 1962, 518); Впада́ти (впа́сти і т. ін. ) в о́ко (в о́чі, у ві́чі) див. впада́ти1; Впива́тися (впи́тися) очи́ма див. впива́тися1; Впина́ти (вп’ясти́) о́чі див. впина́ти; Вража́ти о́ко (о́чі) див. вража́ти1; Всевидю́ще (всевидю́че) о́ко див. всевидю́щий; Всеви́дяще (всеви́дяче) о́ко див. всеви́дящий; Встромля́ти (встро́млювати, встроми́ти) о́чі див. встромля́ти; Втопи́ти о́чі див. втопи́ти; В чоти́ри о́ка диви́тися (сте́жити і т. ін.) — дуже пильно наглядати за ким-, чим-небудь. Тепер уже для Марусі ясно було, що треба лиш вичекати спосібної хвилі й тікати. Але й Марусякові се було ясно, і він стежив за своєю попадею в чотири ока (Хотк., II, 1966, 264); Ге́дзики пуска́ти очи́ма кому, на кого — те саме, що Пуска́ти (посила́ти, роби́ти) бі́сики [о́ком (очи́ма)] (див. бі́сик); Глибо́кі о́чі див. глибо́кий; Гля́нути недо́брим о́ком див. недо́брий; Го́стре о́ко; Го́стрі о́чі у кого: а) хтось має добрий зір. Від адмірала заслужив окремої подяки старшина сигнальників Разуєв. Око у хлопця гостре, слух напрочуд тонкий (Логв., Давні рани, 1961, 11); б) хтось надзвичайно спостережливий, кмітливий, уважний. Невесело зустрів його Арсенал. Начальник заводу — полковник — має гострі очі. Він пильний, безсердечний, засмиканий тривогою й страхом. — Хто ти? (Довж., І, 1958, 42); Гра́ти очи́ма див. гра́ти2; Де́рти о́чі див. де́рти; Диви́тися (гля́нути і т. ін.) би́стрим о́ком див. би́стрий; Диви́тися (гля́нути і т. ін.) і́ншим (нови́м) о́ком; Диви́тися (гля́нути і т.ін.) і́ншими (нови́ми) очи́ма на кого — що — ставитися до кого-, чого-небудь інакше; по-іншому оцінювати чиї-небудь дії, вчинки і т. ін. Грицько тепер зовсім іншими очима дивився на людей: до багачів горнувся, а на голоту дивився згорда (Мирний, І, 1949, 175); Кілька розмов.. з селянами, потім те добро, що він людям робив, примусили й людей глянути на його іншим оком (Гр., II, 1963, 75); Брів [Кирило] серед жита і дивився новими очима.., як скипало молоде жито синім шумовинням колосся, як било хвилями у чорний ліс (Коцюб., II, 1955, 211); Тичину щоразу читаєш новими очима, і в цьому, власне, один із секретів довговічності усіх справді мистецьких творів (Рад. літ-во, 7, 1967, 39); Диви́тися (гля́нути, подиви́тися і т. ін.) пра́вді в о́чі (у ві́чі) — тверезо оцінювати дійсний стан речей. Він [Ленін] правді дивився у вічі, Нещадно він кривду разив І польські ряди робітничі Зближав до російських рядів (Рильський, III, 1961, 115); — Легше за все запевнити себе, що справи йдуть чудово. Важче — глянути правді у вічі (Жур., Вел. розмова, 1955, 58); Диви́тися (зазира́ти, загляда́ти, гля́нути і т. ін.) сме́рті (небезпе́ці) в о́чі (у ві́чі) — бути близьким до смерті; перебувати в стані смертельної небезпеки. Я вже смерті дивився у очі, слухав кроків її грізну мідь… Але серце спинитись не хоче, все у грудях моїх стукотить (Сос., Близька далина, 1960, 177); Будуть ночі в пожежах і дні, коли ти по сто разів зазиратимеш смерті у вічі (Гончар, Людина.., 1960, 30); Дим пуска́ти в о́чі див. дим; Для [лю́дськи́х (чужи́х і т. ін.)] оче́й; Для [лю́дсько́го (чужо́го і т. ін. )] о́ка; Про (лю́дське́ (чуже́ і т. ін.)] о́ко; Про [лю́дські́ (чужі́ і т. ін.)] о́чі: а) для порядку, заради пристойності; для годиться. — Ну! як доливай? Хіба я не долив? — промовив.. і підлив ще дві краплі [горілки] для людського ока (Н.-Лев., II, 1956, 259); І, як це не дивно, ніхто, навіть про людське око, в силу звичаю, не ойкав, не плакав, не виказував співчуття Даріям (Іщук, Вербівчани, 1961, 161); Тим часом Максим Кривоніс.. про чуже око одягся в свиту, зайшов до хати (Панч, Гомон. Україна, 1954, 182); б) для створення певного враження, потрібної думки про кого-, що-небудь. [Шостак:] Та як же так?.. Ти ж помер на засланні… І лист був… [Кирило:] То для людського ока, Матвію.. Так мені легше буде переховатися… (Мам., Тв., 1962, 474); [Свояк:] Та се ж про людське око тільки буде, не справді ж ти зламаєш віру (Л. Укр., II, 1951, 483); Сагайдачний гартував козацьке військо в боях та походах, але про око залишався вірний підданець короля Зігмунда (Тулуб, Людолови, І, 1957, 404); Зборища.. ставали все людніші, стало вже тісно в хаті, перейшли тоді в школу. Щовечора збиралися до школи, про людські очі, ніби на співанку (Головко, II, 1957, 257); Доки́нути о́ком (очи́ма) див. докида́ти2; Забли́мати очи́ма див. забли́мати; Зав’яза́ти о́чі див. зав’я́зувати; Загляда́ти (зазира́ти, диви́тися і т. ін.) в о́чі (у ві́чі) кому — підлещуватися до кого-небудь; запобігати перед ким-небудь. Біля воріт фабрики товчуться люди.. Вони лагідно зазирають у вічі всім, хто впевнено ходить, хто твердо ставить ногу і високо несе голову (Ю. Янов., II, 1958, 35); Загорі́лися о́чі див. загоря́тися; Загра́ти очи́ма див. заграва́ти2; Закида́ти (заки́нути) о́ком (очи́ма) на кого, рідко — поглядати, звертати увагу на кого-небудь; помічати когось. Хоть хто на неї ненароком Закине молодецьким оком, То так її і вподоба (Котл., І, 1952, 165); Зако́чувати (закоти́ти) о́чі [під лоб (ло́ба)] див. зако́чувати; Зако́чуються (зако́чувалися, закоти́лися) о́чі [під лоб (ло́ба)] див. зако́чуватися; За краси́ві о́чі — тільки заради симпатії, незаслужено, ні за що. — Є такі добрі люди, що чини за красиві очі роздають, — підморгнув до Чепіги Головатий (Добр., Очак. розмир, 1965, 399); Закрива́ти (закри́ти, заплю́щувати, заплю́щити, замика́ти, замкну́ти і т. ін.) о́чі: а) (тільки док.) умерти. Хіба ж ти не бачиш, яка я стара? Мені в домовину лягати пора. Як очі закрию, що буде з тобою? (Греб., І, 1957, 87); — Я все більше та більше ослабаю.. і що з тебе буде, як я замкну очі?.. (Коб., II, 1956, 14); б) (тільки док., кому) стулити повіки померлому. Сиротина я безродний, десь загину в чужині. І ніхто очей холодних не закриє там мені (Рудан., Тв., 1959, 107); Он там.. мучилась одинока, як палець, вчителька і, коли б не старі матушка, не було б кому й очі закрити (Коцюб., І, 1955, 311); Коли погас огонь в очах співецьких, Вона закрила їх [очі] набо́жною рукою (Л. Укр., І, 1951, 175); в) (на що) удавано, навмисне не помічати чого-небудь, не звертати уваги на щось. [Ольга:] Я не можу бути тільки дружиною, та ще й такою, що на все закриває очі (Корн., II, 1955, 133); Гадають, певно, що він [Дорощук] заплющив очі на те шкідництво або й навіть потурав йому (М. Ю. Тарн., День.., 1963, 198); Одні естетики.. сміло замикають очі на дійсні факти (Фр., XVI, 1955, 295); Закри́тися плечи́ма й очи́ма див. закрива́тися; Закрути́тися в оча́х (пе́ред очи́ма) див. закрути́тися2; Залива́ти (зали́ти) о́чі див. залива́ти; Зама́зувати (зама́зати) о́чі див. зама́зувати; Замерехті́ло в оча́х див. замерехті́ти; Зами́лювання оче́й див. зами́лювання; Зами́лювати (зами́ли́ти) о́чі див. зами́лювати; Запа́сти в о́ко (у ві́чі) див. запада́ти; Заплюва́ти о́чі див. запльо́вувати; Заплю́щивши о́чі: а) вдаючи, що нічого не бачить. А все скажу таки: як хочеш, А ви їм жить не даєте, Бо ви для себе живете, Заплющивши письменні очі (Шевч., II, 1953, 53); б) не роздумуючи, не сумніваючись. Як же його вірить? Заплющивши очі? (Шевч., II, 1953, 388); Засвіти́ти очи́ма (о́ком) див. засві́чувати1; Заслі́плювати (засліпи́ти) о́чі див. заслі́плювати; За́стувати (за́стити) о́чі див. за́стувати; Заступа́ти (заступи́ти) о́чі див. заступа́ти; Затри́мувати (затри́мати) о́чі див. затри́мувати; Затуля́ти (затули́ти) о́чі див. затуля́ти; Затума́ни́лося в оча́х див. затума́нюватися; Затума́нювати (затума́нити) о́чі див. затума́нювати; Захо́вувати (захова́ти) о́чі див. захо́вувати; Заходи́ло в оча́х див. заходи́ти; Захо́дити (зайти́) в о́чі див. захо́дити; Защемі́ли о́чі див. защемі́ти; Зверта́ти (зверну́ти) на се́бе о́чі див. зверта́ти; Зво́дити (звести́) о́чі: а) (на кого — що, куди) спрямовувати погляд, дивитися куди-небудь. Діти очі зводили розумні Назустріч розклубоченій імлі (Рильський, II, 1960, 55); б) (від кого — чого) переставати дивитися куди-небудь. Через який час зводить очі від роботи [Ганна Вельцелівна]; прислухається (Л. Укр., IV, 1954, 220); Зги́нути з о́ка (з оче́й) — піти геть від кого-небудь; Згуби́ти з оче́й див. згуби́ти; Згуби́ти о́чі див. згуби́ти; Зда́влювати (здави́ти) о́чі див. зда́влювати; Здійма́ти (здійня́ти, рідко зніма́ти, зня́ти, зно́сити, знести́) о́чі догори́ (уго́ру, до не́ба і т. ін.) — дивитися, спрямовувати погляд угору. Йосипенко щиро й прикро припадав до землі, здіймав очі угору, молився (Мирний, IV, 1955, 193); Я здіймаю очі до синього неба, засіяного золотими зірками (Панч, На калин. мості, 1965, 316); Вона стулила сухі губи і зняла очі до стелі (Коцюб., II, 1955, 11); Зи́зим о́ком диви́тися див. зи́зий; З [лихо́го (пога́ного і т. ін.)] о́ка; З [лихи́х (пога́них і т. ін.)] О́КО2, а, с., заст. 1. Одиниця ваги, що приблизно дорівнює 1,2 кг. Горпина нахилилася до риби, вибрала ще живу камбулу [камбалу] ока з два вагою і вкинула її в жінчин кошик (Тулуб, Людолови, І, 1957, 325); М’ясо й рибу рахували на фунти та ока (Нар. тв. та етн., 2, 1967, 62). 2. Міра об’єму хмільних напоїв, що приблизно дорівнює 1-1,5 л. — Став лишень нам око вина та вари мамалигу, — каже Хаброня (Н.-Лев., III, 1956, 254); Він [шинкар] усе точив з барильця та подавав половинчики, кватирки, півока, ока (Коцюб., І, 1955, 20); // Чотиригранна пляшка такої місткості з короткою шийкою. Виймає він з торбини око горілки, ..калач, шмат солонини, чарки (Вільде, На порозі, 1955, 332). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 665 - 672.

око—ОКОstrong ЧЕСЕstrong двem. ОЧИstrong Юstrong с. Око глазem Око лкаво завидьливо о хлб. и скдьно на трпез свои. Изб об. плачь и сльзы изъ очию испщаах. ЖФП XII г Бор...Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
око—евр. аин. Око как зеркало души часто упоминается в таких выражениях как например глаза гордые Прит. чистое око Мат. и т.д. Смотреть на коголибо является выражением бла...Библейский энциклопедический словарь
око—окоu с...Болгарско-русский словарь
око—с. уст. высок. occhio в мгновение ока книжн. in un batter docchio видит око да зуб неймет come la volpe e luva око за око зуб за зуб occhio per occhio dente per dent...Большой итальяно-русский и русско-итальянский словарь
око—с уст.Auge nоко за око Auge um Auge глаз мера очес...Большой немецко-русский и русско-немецкий словарь
око—око с уст. Auge n c а око за око Auge um AugeСинонимы глаз мера очес...Большой немецко-русский и русско-немецкий словарь
око—видит око да зуб нейметнедреманное окооко за окооко за око зуб за зубхоть видит око да зуб нейметСинонимы глаз мера очес...Большой русско-английский фразеологический словарь
око—с.em мн.em оuчи уст. поэт.ojo mко за оuко зуб заu зуб ojo por ojo diente por dienteв мгновеuние оuка en un abrir y cerrar de ojos en un dos por tresчь как зениuцу оuка ...Большой русско-испанский словарь
око—сущ. ср. рода...Большой русско-украинский словарь
око—с. уст. поэт. il j m pl yeux j в мгновение ока en un clin dil хоть видит око да зуб неймт погов. прибл. on ny saurait mordre око за око зуб за зуб il pour il dent pou...Большой русско-французский словарь
око—Аргусово око.strong Книжн.em О бдительном всевидящем стороже. emgt Восходит к греческой мифологии. БМС .em Всевидящее око.strong Книжнem. О человеку которому все извест...Большой словарь русских поговорок
око—мен. сер. родуглаз сущ. муж. рода хоч одним оком хоть одним глазком...Большой украинско-русский словарь
око—с. уст. поэт.em il m plem yeux в мгновение ока en un clin dilхоть видит око да зуб неймет погов. прибл. on ny saurait mordreоко за око зуб за зуб il pour il dent pour ...Большой французско-русский и русско-французский словарь
око—I а с.i мн.i оч рдкоi вч очей перев.i зi прийм.i у. Орган зору у людини всх хребетних та деяких безхребетних тварин. Те саме що погляд.Редуковане око спрощена фзична мо...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
о́ко—око мн. оч вч зменшенопестлив оченята оченьки очиц вченьки орган зору в людини у всх хребетних тварин та деяких безхребетних також погляд зр в переносному значенн п...Жайворонок. Знаки української етнокультури
око—око I позумент галун око брк шапка с галуном. око II эч око болбос ничего не случится ничего не будет нечего бояться....Киргизско-русский словарь
око—Око oculus...Латинский словарь
око—око воко в жив оч брехати вдкрито вдверто неприховано говорити неправду обманювати ср ст Та що ж ти мен в жив оч брешеш. Чи ж я сама не бачила тебе пд хатою з тим зацофан...Лексикон львівський
око—а мн.em очи очей ср. устар.em и трад.поэт.em Глаз. Видит око да зуб неймет.em Поговорка.Со вздохом витязь вкруг себя Взирает грустными очами.em Пушкин Руслан и Людмила. С...Малый академический словарь
око—корень ОК окончание О Основа слова ОКВычисленный способ образования слова Бессуфиксальный или другой ОК О Слово Око содержит следующие морфемы или части приставка ...Морфемный разбор слова по составу
око—Начальная форма Око винительный падеж единственное число неодушевленное средний род...Морфологический разбор существительных
око—око . ср. нар.поэт. То же что глаз . . ср. Старая мера веса приблизительно равная кг....Новый толково-словообразовательный словарь русского языка
око—око око ока мн. очи очей...Орфографический словарь
око—u сu мн.u очи Р.u очей глаз мера очес...Орфографический словарь русского языка
око—око менник середнього роду форма вч у знахдному вдмнку множини вживаться лише з прийменником у око менник середнього роду одиниця ваги мра обму арх....Орфографічний словник української мови
око—око очи ока очей оку очам око очи оком очами оке очах...Полная акцентуированная парадигма по Зализняку
око—Орфографическая запись слова око Ударение в слове око Деление слова на слоги перенос слова око Фонетическая транскрипция слова око [ока] Характеристика всех звуков о [о]...Полный фонетический разбор слов
око—Око ока оку em оков в оц оч очей очам очима у вч...Правописний словник Голоскевича
око—Аж за оч хапа.Про дуже велику красу або дуже яскраву краску.Бачили оч що купували тепер хоч повилазьте.Що хотв те й маш.Бльмо оков не шкодить лишень що не видить.Нещастя ...Приповідки або українсько-народня філософія
око—око мн. оч. См. Глаз. Во мгновение ока як оком змигнути. Беречь как зеницу ока берегти як ока в лоб як ока в голов....Російсько-український словник (Українська академія наук)
око—Беречь хранить как зеницу ока торж.em.hБерегти пильнувати шанувати як зницю ока в оц берегти пильнувати шанувати як мов. ока свого берегти пильнувати як мов. свою душу.Ви...Російсько-український словник сталих виразів
око—око ока мн. ч. очи очейСинонимы глаз мера очес...Русский орфографический словарь
око—oog eo okulo...Русский-африкаанс словарь
око—око с. мн. очи уст. поэт.ieye iв мгновение ока in the twinkling of an eye око за око зуб за зуб посл.i an eye for an eye and a tooth for a tooth tit for tat разг. i...Русско-английский словарь
око—око с. поэт. eye око за око зуб за зуб an eye for an eye and a tooth for a tooth tit for tat....Русско-английский словарь II
око—eye...Русско-английский словарь политической терминологии
око—Видит око да зуб неймет В Око за око зуб за зуб ОСинонимы глаз мера очес...Русско-английский словарь пословиц и поговорок
око—N...Русско-армянский словарь
око—Вока в мгновение ока у вокамгненне у адзн момант беречь как зеницу ока берагчы як зрэнку вока...Русско-белорусский словарь
око—вока ср.iв мгновение ока у вокамгненне у адзн момантберечь как зеницу ока берагчы як зрэнку вока...Русско-белорусский словарь II
око—о [ глаз мера очес...Русско-ивритский словарь
око—сокр. от отметчик кругового обзора marcatore di scansione panoramica...Русско-итальянский политехнический словарь
око—с. уст. мн.ч. очи кзхоть видит око да зуб неймет погов. кз кред бра тс тпейд кз крп олы стамасын...Русско-казахский словарь
око—кз...Русско-казахский словарь для учащихся и студентов
око—ср. мн. очи уст. кз хоть видит око да зуб неймт посл. кз кргн менен тиш тпйт акыл жетсе да кол жетпейт в мгновение ока кз ачып жумгуча беречь как зеницу ока кздн карегинд...Русско-киргизский словарь
око—с поэт. m yn око за око зуб за зуб хранить чтолибо как зеницу ока в мгновение ока глаз мера очес...Русско-китайский словарь
око—acs...Русско-латышский словарь
око—с. употр. в сочетаниях в мгновение ока im Nu im Handumdrehen....Русско-немецкий словарь
око—Auge...Русско-немецкий словарь по искусству
око—с устu поэтu olho mu затянуть льдомem cobrir de gelo gelar vt глаз мера очес...Русско-португальский словарь
око—Окоустар. поэт.em jicho macho ozi устар.недреманное око jicho kali macho...Русско-суахили словарь
око—око чашм дида...Русско-таджикский словарь
око—с поэт. око за око зуб за зуб gze gz die di глаз мера очес...Русско-турецкий словарь
око—ga...Русско-шведский словарь II
око—Silm...Русско-эстонский словарь
око—око ока мн.em очи очей око за око зуб за зуб поговоркаСинонимы глаз мера очес...Русское словесное ударение
око—cro oko укр око...Сербо-Хорватсько-Український словник
око—Iс.глаз око не види се ни прст пред оком ни зги не видать очи у очи в упор испод ока исподлобья падати у очи бросаться в глаза пазити као очи у глави беречь как зени...Сербско-русский словарь
око—Устаревшее название глаза...Словарь для разгадывания и составления сканвордов
око—ОКА ОКО тур. вес на востоке фунтам. мера вместимости в Валахии и в Бухаресте различной величины. Словарь иностранных слов вошедших в состав русского языка. Чудинов А....Словарь иностранных слов русского языка
око—Настоящее имя Вольпинu Валентин ИвановичПримечаниеi В столич. провинц. и туркест. прессе х гг. МасановИсточникиi Масанов И.Ф. Словарь псевдонимов русских писателей ученых...Словарь псевдонимов русских писателей, ученых и общественных деятелей. Псевдонимы
око—око см. глаз беречь как зеницу ока недреманное око недремлющее око пожирать очами пред очами...Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений
око—косм. опасный космический объектотметчик кругового обзора...Словарь русских технических сокращений
око—см.uвидит око да член нейметСинонимы глаз мера очес...Словарь русского арго
око1—аem и очесеem ср.i ед. д.i окуem очесиem пр.i ок очесиem мн. им.i очиem font окиem очесаem ыem род.i очейem очесem очиюem ьюem д. очамem очесамem тв.i очамиem имаem ...Словарь русского языка XVIII в
око—окоСм. глазберечь как зеницу ока недреманное око недремлющее око пожирать очами пред очами....Словарь синонимов II
око—око См. глаз беречь как зеницу ока недреманное око недремлющее око пожирать очами пред очами. Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамо...Словарь синонимов II
око—око глаз очес...Словарь синонимов
око—промысел божий в треугольникесимволе Троицы...Словарь трудностей кроссвордов
око—око бесстрастное Ратгауз глухое Городецкий лучистое Бальмонт недреманное Белоусов огнедышащее Фет орлиное Бальмонт пламенное Фофанов пытливое Фет ясное Никитинdd Эпитеты ...Словарь эпитетов III
око—h окоbig сущ.сред.неод.i ед.им. Идите покойтесь в мирных семейственных упражнениях но не дремлет царево око.РЗ. ед.род. повелено хранить его яко зеницу ока.Пр. ед.твор. ...Словарь языка Грибоедова
око—h Око глаз Уже намъ своихъ милыхъ ладъ ни мыслю смыслити ни думою сдумати ни очимаem съглядати а злата и сребра ни мало того потрепати. i. Окоem твое лукаво есть. Остр...Словарь-справочник «Слова о полку Игореве»
око—лихе погляд фахвця зр за ким ДОГЛЯД очко див. ще ОЧ....Словник синонімів Караванського
око—ДОГЛЯДstrong забезпечення необхдних умов зокрема для хворого дитини тощо ОПКАstrong ОПКУВАННЯstrong рдше ПКЛУВАННЯstrong ОКОstrong розм. ПОШАНВОКstrong ПОШАНОВОКstrong да...Словник синонімів української мови
око—а с. Мутне око мол. жарт. Косоока людина. ПСУМС ....Словник українського сленгу
око—ОКОstrongstrong а с. мн. очstrong рдко вчstrong очей перев. з прийм. у. Орган зору у людини всх хребетних та деяких безхребетних тварин.Я не нездужаю нвроку А щось таке ...Словник української мови у 20 томах
око—Окоstrong глаз Уже намъ своихъ милыхъ ладъ ни мыслю смыслити ни думою сдумати ни очима съглядати а злата и сребра ни мало того потрепати. твое лукаво есть. Остр. ев. ...Слово о полку Игореве - словарь-справочник
око—турецкая мера веса кантара килограмма.Синонимы глаз мера очес...Справочный коммерческий словарь
око—адзнка меры ваг роная прыблзна фунтам...Старабеларускі лексікон
око—око сущ.em с.em употр. сравн. часто Морфология нет чего окаstrong чему окуstrong вижу что окоstrong чем окомstrong о чм об океstrong мн. что очиstrong нет чего очейstrong...Толковый словарь Дмитриева
око—ОКО ср. очи и очеса мн. глаз. В Чердыни Сольвочегодске поныне слышно двойств. ч. очима рукама ногама это память древнейших новгородских переселенцев. См. также очко. Сте...Толковый словарь живого великорусского языка
око—ОКО ср. татар. вес в три фунта. Виноград на базаре по три копейки за око....Толковый словарь живого великорусского языка
око—ОКО а мн. очи очей устар. и высок. и стар. очеса очес ср.устар. и высок. То же что глаз в знач. Видит о. да зуб нейметпосл. о невозможности получить то что кажется досту...Толковый словарь Ожегова
око—ОКО ока мн. очи очей и старин. редко Очеса очес ср. книжн.поэт. ритор. устар. и нар.поэт. Глаз. Он потупил грозны очи. Пушкин. У них одно духовное око один слух один ум о...Толковый словарь русского языка II
око—око око а мн. ч. очи очей устар. и высок. и стар. очеса очес ср. устар. и высок. То же что глаз в знач. Видит о. да зуб неймт посл. о невозможности получить то что кажет...Толковый словарь русского языка II
око—ОКО а мн. очи очей устар. и высок. и стар. очеса очес ср. устар. и высок. То же что глаз в значение. Видит око да зуб неймет посл. о невозможности получить то что кажетс...Толковый словарь русского языка
око—Istrong а с. мн. оч рдкоem вч очей перев. зem прийм. у. Орган зору у людини всх хребетних та деяких безхребетних тварин. Те саме що погляд. Редуковане око спрощена фз...Толковый словарь украинского языка
око—Ударение в слове окоУдарение падает на букву оБезударные гласные в слове око...Ударение и правописание
око—физ. глаз...Украинско-русский политехнический словарь
око—Око ч. У висловах На око зовн на перший погляд. На око малозначн але в свох наслдках вельми важн рчи Б. Воно на око сьмшно щоруск села жадають волоско мнази та що вол...Українська літературна мова на Буковині
око—див. тж.em оч вч eyeнеозброне око naked eyeдосвдчене око practised eyeхазяйське око the masters eyeна око approximatelyпро людське око for the sake of formоко за око...Українсько-англійський словник
око—вока...Українсько-білоруський словник II
око—Вока...Українсько-білоруський словник II
око—вока...Українсько-білоруський словник
око—...Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)
око—je...Українсько-датський словник
око—em На око Око в око В око впасти Закривати оч на Замилювати оч Говорити сказати в оч Куди оч дивляться Про людське око...Українсько-китайський словник
око—ye...Українсько-норвезький словник
око—[oko] мн.em очoko plem oczyголуб оч niebieskie oczyвчнавч oko w okoна перший погляд na pierwszy rzut oka...Українсько-польський словник
око—а n око на власн оч na wasne oczy глянути крам ока spojrze ktem oka берегти як зницю ока strzec jak renicy oka тримати мати на оц mie na oku...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
око—I глаз поэз. око мн. оч род. очей глаза очи в самсньке око метко впопад разг. в точку не в бровь а в глаз об удачном выражении говорити сказати в оч говорить сказать в ...Українсько-російський словник
око—il...Українсько-французький словник
око—ga...Українсько-шведський словник
око—косм.u опасный космический объектотметчик кругового обзораСинонимы глаз мера очес...Универсальный дополнительный практический толковый словарь И. Мостицкого
око—Rzeczownik око n oko n...Универсальный русско-польский словарь
око—Орган зору у людини та хребетних складаться з кулястого очного яблука та допомжних частин повки слзних органв конюнктиви мязв стнки очного яблука складаються з оболонок ...Універсальний словник-енциклопедія
око—орган зору у людини та хребетних складаться з кулястого очного яблука та допомжних частин повки слзних органв конюнктиви мязв стнки очного яблука складаються з оболонок ...УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)
око—КО лат. oculus орган зору. Зр це бологчний процес який забезпечу сприйняття форми розмрв кольорв предметв що оточують нас орнтування серед них. Вн можливий завдяки функ...Фармацевтична енциклопедія
око—око очи ока очей оку очам око очи оком очами оке очах Источник Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку . Синонимы глаз мера очес...Формы слова
око—cль тоб в оц в оч фольк. Уживаться як усталена форма застереження вд зурочення. Траплялось що ван звертався до нього але за кожним разом стрчаючи погляд чорних пекучих о...Фразеологічний словник української мови
око—Око...Электронный словарь анаграмм русского языка
око—Окоstrong. Общеслав. индоевроп. характера. Того же корня что лат. oculusi нем. Augei арм. akni лит. akisi и т. д. См. глазi как новообразование рус. яз....Этимологический онлайн-словарь русского языка Шанского Н. М
око—I окоII мера веса в три фунта южн. укр. око то же. Заимств. из араб.тур. okka то же см. Литтман Локоч и сл. Преобр. I . Среднего рода под влиянием око I.II окород. п...Этимологический русскоязычный словарь Фасмера
око—Это слово в значении глаз имеет индоевропейскую природу. В латинском находим oculus в немецком Auge в английском eye и т. д....Этимологический словарь Крылова
око—Общеслав. индоевроп. характера. Того же корня что лат. oculusem нем. Augeem арм. aknem лит. akisem и т. д. См. глазem как новообразование рус. яз.Синонимы глаз мера очес...Этимологический словарь русского языка
око—око I окоII мера веса в три фунта южн. укр. око то же. Заимств. из араб.тур. okka то же см. Литтман Локоч и сл. Преобр. I . Среднего рода под влиянием око I.II окоро...Этимологический словарь русского языка (М. Фасмер.)