О́ЙКНУТИ

О́ЙКНУТИ, ну, неш, док., розм. Однокр. до о́йкати. Стрибнув [коновод] наперед і вдарив переднього своєю простою, але в його руках страшною зброєю. Чоловік ойкнув, захитався… (Гр., II, 1963, 296); Біля печі сусідки разом ойкнули, поточилися до дверей і настрашені мигнули попідвіконню (Панч, В дорозі, 1959, 50). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 659.

ойкнути—дсл. док. виду що зробитиem неперех.Дприслвникова формаem ойкнувшиахнутьДеепричастная формаem ахнув...Большой украинско-русский словарь
ойкнути—ну неш док.i розм.i Однокр. до ойкати....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
ойкнути—ойкнути дслово доконаного виду розм....Орфографічний словник української мови
ойкнути—див.em сказати...Словник синонімів Вусика
ойкнути—ОЙКНУТИ ну неш док. розм.Однокр. до ойкати. [коновод] наперед вдарив переднього свою простою але в його руках страшною зброю. Чоловк ойкнув захитався. Б. ГрнченкоБля печ...Словник української мови у 20 томах
ойкнути—ну неш док. розм. Однокр. до ойкати....Толковый словарь украинского языка
ойкнути—ну неш zajcze stkn...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
ойкнути—сов. от ойкати...Українсько-російський словник