Словник української мови в 11 томах

НЕСЛУ́ШНО

НЕСЛУ́ШНО. Присл. до неслу́шний 2 (ж); // у знач. присудк. сл. Передовсім зачала [Краньцовська] від хустини. Видко, ненавиділа її. Отже зовсім неслушно! Бо хустина прикрашала її далеко ліпше, чим капелюх (Март., Тв., 1954, 346). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 384.

  1. неслушно—прислвник...Большой украинско-русский словарь
  2. неслушно—Присл. до неслушний . у знач. присудк. сл.i...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. неслушно—Неслушно нар. Ненадлежаще. Несправедливо. Словарь укрансько мови в х тт. За ред. Б. Грнченка. К. . Т. . С. ....Грінченко. Словарь української мови
  4. неслушно—неслушно прислвник незмнювана словникова одиниця...Орфографічний словник української мови
  5. неслушно—Неслушно присл....Правописний словник Голоскевича
  6. неслушно—НЕСЛУШНО.Присл. до неслушнийstrong . сказали вони один до одного Неслушно ми робимо. Цей день вн день добро звстки а ми мовчимо Ббля. Пер. . Огнка у знач. пред.Передовсм ...Словник української мови у 20 томах
  7. неслушно—Присл. до неслушний . у знач. присудк. сл....Толковый словарь украинского языка
  8. неслушно—[nesuszno]...Українсько-польський словник