Словник української мови в 11 томах

НЕЗАТУХА́ЮЧИЙ

НЕЗАТУХА́ЮЧИЙ, а, е. 1. Який не перестає горіти. 2. фіз. Який має постійну амплітуду (про коливання). У сучасній радіотехніці використовуються головним чином незатухаючі електромагнітні коливання (Курс фізики, III, 1956, 229). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 310.

  1. незатухаючий—адктив...Большой украинско-русский словарь
  2. незатухаючий—а е. Який не переста горти. фз. Який ма постйну амплтуду про коливання....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. незатухаючий—незатухаючий прикметник...Орфографічний словник української мови
  4. незатухаючий—б. у. незагасущий невгасущий незгасний....Словник синонімів Караванського
  5. незатухаючий—НЕЗАТУХАЮЧИЙ а е. Який не переста горти. фз. Який ма постйну амплтуду про коливання.У сучаснй радотехнц використовуються головним чином незатухаюч електромагнтн коливання...Словник української мови у 20 томах
  6. незатухаючий—а е. Який не переста горти. фз. Який ма постйну амплтуду про коливання....Толковый словарь украинского языка
  7. незатухаючий—Sustained undampedнезатухаюч коливання рад.em continuous sustained oscillations...Українсько-англійський словник