НАРІКА́ТИ

НАРІКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАРЕКТИ́, ечу́, ече́ш, док. 1. тільки недок., неперех., на кого — що, без додатка, із спол. сл. Висловлювати незадоволення ким-, чим-небудь, прикрість з приводу чогось; ремствувати, скаржитися. Христя почала плакати і нарікати на свою долю (Мирний, III, 1954, 240); Жінка не поділяла чоловікових поглядів і нарікала, сварилась (Коцюб., II, 1955, 135); Невістка нарікала на дорожнечу, що зростає з дня на день (Мак., Вибр., 1956„"381); Цього разу Антонович не міг навіть нарікати, що його, мовляв, грабують, що в нього забирають кращих людей (Гончар, III, 1959, 307). 2. тільки недок., неперех., рідко. Те саме, що докоря́ти. Не вспів отець і мати за молодого сина подружжя поняти, — а зараз стане [син] хлібом-сіллю нарікати (Сл. Гр.). 3. перех., заст. Називати (у 1, 2 знач.). [Мелхола:] Твій батько звався Хусою і сина на честь йому я нарекла так само! (Л. Укр., III, 1952, 153); — Село своє нарекли [турбаївці] Чаплинкою на пам’ять про тих чаплів, що першими зустрілися їм у степу (Гончар, Таврія, 1952,199); А ме[ні] ще й завидують, Гордою і злою Злії люди нарікають (Шевч., І, 1963, 235); — Я сердивсь, нарікав себе мазуном, лемішкою (Коцюб., І, 1955, 259); Вони [типографи] вже в Запоріжжі, В Каховці вже були, Розвідниками щастя їх люди нарекли (Нагн,, Вибр., 1957, 127). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 172.

нарікати—дсл. недокон. виду що робитиemДприслвникова формаem наркавши наркаючироптатьДеепричастная формаem ропща нарiкати на обставини сетовать на обстоятельства нарiкай на себ...Большой украинско-русский словарь
нарікати—аю аш недок.i наректи ечу ечеш док.i тлькиi недок. неперех. на когоi щоi без додаткаi зi спол. сл. Висловлювати невдоволення ким чимнебудь прикрсть з приводу чогось ...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
нарікати—наркати дслово недоконаного виду...Орфографічний словник української мови
нарікати—Наркати ркаю ркаш наректи речу речеш нарк нарекла рекли наркши...Правописний словник Голоскевича
нарікати—Не наркай на зле бо ще грше де.Приймай те що доля да.Як на ведмедя мала галуза паде то вн ричить а як велика то мовчить.На малий клопт нарка а на великий мовчить та шука ...Приповідки або українсько-народня філософія
нарікати—мати на когось жаль на никого не буду наркав бом сий сам нашов тото звото...Словник лемківскої говірки
нарікати—Бдкати бдкатися винуватити кого враждувати на кого звинувачувати нити ойойойкати ойкати оскаржувати охати охкати поойкувати поохкувати прибднюватися наркати удавано прибд...Словник синонімів Вусика
нарікати—ремствувати скаржитися бдкатися плакатися р. пеняти д. мати жаль до кого Р. доркати ким УР. називати оголошувати проголошувати....Словник синонімів Караванського
нарікати—ДОКОРЯТИstrong кому розм. кого виражати сво незадоволення комусь з певного приводу звинувачувати когось у чомусь ДОРКАТИstrong ЗАКИДАТИstrong кому що КОРИТИstrong кого КА...Словник синонімів української мови
нарікати—НАРКАТИ аю аш недок. НАРЕКТИstrong ечу ечеш док. тльки недок. на кого що без дод. з спол. сл. Висловлювати незадоволення ким чимнебудь прикрсть з приводу чогось ремству...Словник української мови у 20 томах
нарікати—аю аш недок. наректи ечу ечеш док. тлькиem недок. неперех. на когоem щоem без додаткаem зem спол. сл. Висловлювати невдоволення ким чимнебудь прикрсть з приводу чогось ...Толковый словарь украинского языка
нарікати—To reproach to blame to grumble at aboutem to complain to ofнаркай на себе сам на себе you alone are to blame you have only yourself to blame...Українсько-англійський словник
нарікати—наракаць...Українсько-білоруський словник II
нарікати—Наракаць...Українсько-білоруський словник II
нарікати—наракаць...Українсько-білоруський словник
нарікати—em Наркай на себе em...Українсько-китайський словник
нарікати—[narikaty]...Українсько-польський словник
нарікати—аю аш narzeka lamentowa...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
нарікати—на кого на что и без доп. роптать жаловаться сетовать разг. пенять плакаться наркай на себе [сам на себе] пеняй на себя выговаривать пенять кому разг. упрекать кого...Українсько-російський словник