Словник української мови в 11 томах

НАРІ́ПИТИСЯ

НАРІ́ПИТИСЯ, плюся, пишся; мн. нарі́пляться; док., діал. Накинутися. Колишній майор наріпився на Михайла: чому той терпить блюзнірство француза? (Загреб., Європа 45, 1959, 244). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 173.

  1. наріпити(ся)—дсл. недокон. виду що робитиemДприслвникова формаem нарпивши...Большой украинско-русский словарь
  2. наріпити(ся)—дсл. недокон. виду що робитиemДприслвникова формаem нарпивши...Большой украинско-русский словарь
  3. наріпитися—плюся пишся мн.i нарпляться док.i дал.i Накинутися....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  4. наріпитися—нарпитися дслово доконаного виду накинутися дал....Орфографічний словник української мови
  5. наріпитися—НАРПИТИСЯ плюся пишся мн. нарпляться док. на кого дал.Колишнй майор нарпився на Михайла чому той терпить блюзнрство француза П. Загребельний....Словник української мови у 20 томах
  6. наріпитися—плюся пишся мн. нарпляться док. дал. Накинутися....Толковый словарь украинского языка