НАРО́ДЖУВАТИ

НАРО́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., НАРОДИ́ТИ, роджу́, ро́диш, док. 1. перех. Давати життя дитині [дітям] під час пологів (про жінку або самицю). Половчиха складала все до скрині та боялася за Панаса. Вона його важко народжувала, і він їй став дорожчий (Ю. Янов., II, 1958, 192); — Пам’ятай, Уляно, що й вовчиця народжує дітей своїх, і зростають вони вовками на землі (Довж., І, 1958, 335); — Я любив, як насіння пахне. Я виріс у насінні. І мати мене народила в насінні — в жнива під копою (Довж., І, 1958, 282); За своє життя Лукерія народила більше десятка дітей (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 34); Вона народила хлопчика і назвала його Віталієм (Гончар, Тронка, 1963, 98). 2. перех., перен. Давати початок чому-небудь, створювати що-небудь, бути причиною появи когось, чогось. У спеку, в сніг — не легко нам Нове народжувати місто (Нех., Сонце.., 1947, 25); Радянська дійсність щодня народжує героїв праці, людей нової комуністичної моралі (Мист., З, 1962, 13); Народна українська мова народила шевченківську літературну мову (Смолич, VI, 1959, 327); // Пробуджувати, викликати що-небудь. Це вона [юність] по-весняному гріє, бунтівлива запалює кров, родить помисли кращі і мрії і народжує ніжну любов (Гонч., Вибр., 1959, 94); Пісня відриває душу Терентія від щоденної колотнечі, народжує сум біля серця (Стельмах, Хліб.., 1959, 55). 3. тільки док., перех. і неперех., розм. Дати багато плодів, принести великий урожай. То мати наумисне такі товсті нитки виводили, бо у нас сього року дуже коноплі були народили (Номис, 1864, № 6418); Квітне багряно садок молодий, — Гілка розпукла народить плоди (Шпак, Вибр., 1952, 102). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 175.

народжувати—ую уш недок.i народити роджу родиш док.i перех. Давати життя дитин дтям пд час пологв про жнку або самицю. перех. перен. Давати початок чомунебудь створювати щонебудь ...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
народжувати—народжувати дслово недоконаного виду...Орфографічний словник української мови
народжувати—родити породжувати приводити на свт зроджувати уроджувати П. започатковувати любов будити викликати дк. НАРОДИТИ спородити наплодити....Словник синонімів Караванського
народжувати—давати життя родити поет сповивати приносити приводити на свт багато намножити....Словник синонімів Полюги
народжувати—ВИКЛИКАТИstrong сприяти виникненню появ в когось певного почуття настрою стану ЗБУДЖУВАТИstrong ПРОБУДЖУВАТИstrong БУДИТИstrong ПОРОДЖУВАТИstrong НАВВАТИstrong НАВЮВАТИst...Словник синонімів української мови
народжувати—НАРОДЖУВАТИ ую уш недок. НАРОДИТИstrong роджу родиш док. кого що. Давати життя дитин [дтям] пд час пологв про жнку або самицю.Половчиха складала все до скрин та боялася з...Словник української мови у 20 томах
народжувати—ввця ягнитися зягнитися поягнитися жнка родити породити приводити привести ктка котитися окотитися кобила жеребитися зжеребитися пожеребитися корова телитися отелитися по...Словник чужослів Павло Штепа
народжувати—ую уш недок. народити роджу родиш док. перех. Давати життя дитин дтям пд час пологв про жнку або самицю. перех. перен. Давати початок чомунебудь створювати щонебудь бут...Толковый словарь украинского языка
народжувати—bear give birth mother...Украинско-английский юридический словарь
народжувати—недок.em народжувати док.em народити to bear розм.em to bring into the world to bring forth to engender to give birth to...Українсько-англійський словник
народжувати—...Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)
народжувати—Fde...Українсько-датський словник
народжувати—em...Українсько-китайський словник
народжувати—Fde...Українсько-норвезький словник
народжувати—[naroduwaty]...Українсько-польський словник
народжувати—несов. народжувати сов. народити рожать родить сов. мног. разг. народить нарожать перен. рождать родить...Українсько-російський словник
народжувати—Fda...Українсько-шведський словник