НАПЛИВА́ТИ

НАПЛИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАПЛИСТИ́ і НАПЛИВТИ́, иву́, иве́ш, док. 1. Пливучи, наштовхуватися, натикатися на кого, шо-небудь. Напливати на камінь. 2. Припливаючи, збиратися в якій-небудь кількості. Крячки стрілами падали на воду і хапали рибу: то був знак, що риби наплило до берега доволі (Н.-Лев., II, 1956, 227). 3. Набігати, натікати на що-небудь (про сльози). Дівчина чує, як їй на повіки Чомусь напливає гаряча сльоза (Пера., II, 1958, 326); — Я зроду не ходила до жандармів, — сказала Санда.., втираючи сльози, що нараз наплили на очі (Коб., III, 1956, 504). 4. Плавно наближатися, насуватися (про дим, хмару, туман і т. ін.). Улянка зупинилась, їй здалося, що дим напливає зовсім з іншого боку (Донч., IV, 1957, 69); Чорна хмара, як ніч, наплила, сліпучі спалахи залили небо (Горд., Дівчина.., 1954, 151); // Насуваючись, закривати, заслоняти собою що-небудь. Ген-ген чорнів ліс зубчастим муром, а туман на нього тихим морем напливав (Л. Укр., І, 1951, 234); Круча поглянув на червону вихрясту хмарку, що напливала на сонце (Ваш, Вибр., 1948, 147); Дві хмаринки наплили одна на одну (Вільде, На порозі, 1955, 9); // Поширюючись, доходити, доноситися (про запахи, звуки). Пахощі квіток напливали тихими хвилями (Л. Укр., Неопубл. тв., 1947, 127); Напливає з далини пісня (Стельмах, Над Черемошем.., 1952, 279); // Повільно наставати, наступати. Сонце вже сіло, почав напливати присмерк (Досв., Гюлле, 1961, 63); Напливає синій вечір (Стельмах, Над Черемошем.., 1952, 166); // перен. Охоплювати кого-небудь, оволодівати кимось (про настрій, почуття і т. ін.). У серце пливуть-напливають забуті Чуття молодії (Фр., XIII, 1954, 430); Спогади, мов привиди, напливали й напливали, ятрили серце (Збан., Переджнив’я, 1960, 113); Завжди, коли він пригадував сестру, щось тепле й світле напливало на душу (Руд., Вітер.., 1958, 100); Європейська просвіта, європейські ідеї, — все те заразом наплило в його голову, зачепило всі його думки (Н.-Лев., І, 1956, 448); То дума напливе, то сміх на бронзові обличчя (Дор., Три богатирі, 1959, 83); // перен. Виникати, поставати в уяві. Його вражає, що обличчя, які напливають зараз на нього, .. не похмурі і не злі, а якось по-справжньому, по-людському добрі (Гончар, Новели, 1954, 21). 5. Сходитися в одне місце, збиратися, скупчуватися у великій кількості де-небудь. Пожар! І де взялися Ті люде в бога! мов з землі Родилися і тут росли; Неначе хвилі, напливали Та на пожар той дивувались (Шевч., II, 1963, 118); Буфети і пивні наспіх організували румунські комерсанти, яких вже до біса напливло в Хотин (Петльов., Хотинці, 1949, 15); // Стікаючи або проникаючи куди-небудь, нагромаджуватися, скупчуватися в якомусь місці (про рідину й повітря). Віконце дрожало [дрижало], тряслося і щораз більше тої крові у хатчину напливало (Стеф., І, 1949, 136); Через відчинене вікно напливав з городів росистий холодок (Вільде, Сестри.., 1958, 203). 6. перен. Плавно рухатися, переміщатися; іти плавною ходою. *У порівн. Не йшла [Меланія], а ніби напливала із золотого духмяного моря, гордо випроставшись (Гончар, Новели, 1954, 101); // Показуватися, з’являтися звідки-небудь, ставати видимим. Льошка скеровував човен.. на шахтарське селище, що напливало, ближчало, мигтіло першими вогниками (Мокр., Острів.., 1961, 27); Семафор. Водогінна башта. І раптом вирвалась, напливла з сіряви така рідна станція (Крот., Сини.., 1948, 40). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 152.

напливати—дсл. недокон. виду що робитиem неперех.Дприслвникова формаem напливавши напливаючинаплыватьДеепричастная формаem наплывав наплывая...Большой украинско-русский словарь
напливати—аю аш недок.i наплисти i напливти иву ивеш док.i Пливучи наштовхуватися натикатися на кого щонебудь. Напливати на камньi. Припливаючи збиратися в якйнебудь клькост. Наб...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
напливати—напливати дслово недоконаного виду...Орфографічний словник української мови
напливати—сльози набгати наткати туман насуватися наближатися хмари наступати на сонце затуляти що звуки долинати сутнь наставати залягати спадати людей збиратися сходитися с...Словник синонімів Караванського
напливати—ДОНОСИТИСЯstrong про звуки запахи та н. ставати чутним вдчутним ДОЛТАТИstrong ДОХОДИТИstrong ДОЛИНАТИstrong ДОСЯГАТИstrong ПРИНОСИТИСЯstrong розм. ПРИЛТАТИstrong розм. П...Словник синонімів української мови
напливати—НАПЛИВАТИ аю аш недок. НАПЛИСТИ НАПЛИВТИstrong иву ивеш док. Припливаючи збиратися в якйнебудь клькост.Напливати на камнь. Припливаючи збиратися в якйнебудь клькост.Крячк...Словник української мови у 20 томах
напливати—аю аш недок. наплисти em напливти иву ивеш док. Пливучи наштовхуватися натикатися на кого щонебудь. Напливати на камньem. Припливаючи збиратися в якйнебудь клькост. На...Толковый словарь украинского языка
напливати—техн. наплывать...Украинско-русский политехнический словарь
напливати—Напливати. Надходити. Якраз з тих сл де длають душпастирУкранц нема ученикв в середних школах не напливають няк жертви на добродйн цли як на бурси захоронки Украньску шк...Українська літературна мова на Буковині
напливати—аю аш napywa...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
напливати—несов. напливати сов. наплисти напливти наплинути наплывать наплыть о жидкости натекать натечь...Українсько-російський словник