Словник української мови в 11 томах

НАЗБИ́ВАНИЙ

НАЗБИ́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до назбива́ти 1. Над нами пишно зеленіла густа ялинка, і ми тільки тепер помітили, що навколо скрізь лежали гіллячки, назбивані кулями за ніч (Гончар, Новели, 1954, 41). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 88.

  1. назбиваний—адктив...Большой украинско-русский словарь
  2. назбиваний—а е.Дприкм. пас. мин. ч. до назбивати ....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. назбиваний—назбиваний дприкметник...Орфографічний словник української мови
  4. назбиваний—НАЗБИВАНИЙ а е.Дпр. пас. до назбиватиstrong .Над нами пишно зеленла густа ялинка ми тльки тепер помтили що навколо скрзь лежали гллячки назбиван кулями за нч О. Гончар....Словник української мови у 20 томах
  5. назбиваний—а е. Дприкм. пас. мин. ч. до назбивати ....Толковый словарь украинского языка