Словник української мови в 11 томах

НАЖЕ́БРАТИ

НАЖЕ́БРАТИ, аю, аєш, док., перех., розм. Жебраючи, випросити певну кількість чого-небудь. Зачав [Книш] жебрати тоді, як хата йому погоріла. Нажебрав стільки, що й побудувався й сина оженив (Март., Тв., 1954, 374); Варфоломей Копистка висипав.. усю свою калитку, все, що нажебрав протягом життя (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 376). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 86.

  1. нажебрати—аю аш док.i перех.i розм.i Жебраючи випросити певну кльксть чогонебудь....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  2. нажебрати—нажебрати дслово доконаного виду розм....Орфографічний словник української мови
  3. нажебрати—НАЖЕБРАТИ аю аш док. що чого розм.Жебраючи дстати одержати певну кльксть чогонебудь. А о [тець] Сава вже розпочина ставити нову церкву промовив о. Порфирй . Послав по с...Словник української мови у 20 томах
  4. нажебрати—аю аш док. перех. розм. Жебраючи випросити певну кльксть чогонебудь....Толковый словарь украинского языка
  5. нажебрати—[naebraty]...Українсько-польський словник