НАВІЩУ́ВАТИ

НАВІЩУ́ВАТИ, у́ю, у́єш, док., перех., розм. Наперед сказати про те, що буде, що трапиться і т. ін. або, віщуючи, накликати щось. Вона мені навіщувала мою недолю! (Вовчок, І, 1955, 54); * Образно. В цей день весь ярмарок стежив, як заходило сонце. Може, "за стіну"? Може-таки, навіщує дощу оцій спраглій.. землі?.. (Гончар, Таврія, 1952, 83). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 35.

навіщувати—ую уш док.i перех.i розм.i Наперед сказати про те що буде що трапиться т. н. або вщуючи накликати щось....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
навіщувати—навщувати дслово доконаного виду розм....Орфографічний словник української мови
навіщувати—НАКЛИКАТИstrong що на когощо своми дями або словами викликати спричинити щонебудь непримне небажане СПРОВАДИТИstrong ЗВЕСТИstrong рдше НАВОЛОКТИstrong розм. НАВЩУВАТИstro...Словник синонімів української мови
навіщувати—НАВЩУВАТИ ую уш док. що чого розм.Наперед передбачити те що буде трапиться т. н. або вщуючи накликати чогось.Вона мен навщувала мою недолю! Марко ВовчокЯ нби навщував со...Словник української мови у 20 томах
навіщувати—ую уш док. перех. розм. Наперед сказати про те що буде що трапиться т. н. або вщуючи накликати щось....Толковый словарь украинского языка