Словник української мови в 11 томах

НАБАЛА́КАТИ

НАБАЛА́КАТИ див. набала́кувати. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 11.

  1. набалакати—див.i набалакувати....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  2. набалакати—набалакати дслово доконаного виду...Орфографічний словник української мови
  3. набалакати—Набалака що на верб груш ростуть.З роню про тогоу хто любить говорити про неймоврн реч....Приповідки або українсько-народня філософія
  4. набалакати—ОБМОВЛЯТИstrong кого неприязно висловлюватися про когонебудь поширювати поган думки про когось зводити наклеп на когось ОБСУДЖУВАТИstrong ОСУДЖУВАТИstrong СУДИТИstrong НЕ...Словник синонімів української мови
  5. набалакати—НАБАЛАКАТИstrong див. набалакувати...Словник української мови у 20 томах
  6. набалакати—див. набалакувати....Толковый словарь украинского языка
  7. набалакати—сов. от набалакувати...Українсько-російський словник