МІ́ТИТИ

МІ́ТИТИ1, мічу, мітиш, недок., перех. Ставити мітку на кому-, чому-небудь. Один газда мітить свої вівці стрівкою, другий розколює вухо раз або двічі, третій засилює дріт або волічку — всякий позначає по-інакшому (Хотк., Довбуш, 1965, 84); Здійснилася давня мрія вчених — мітити атоми так, щоб по цих мітках можна було простежити за переміщеннями і перетвореннями, що відбуваються з атомом чи молекулою, до складу якої входить мічений атом (Наука.., 5, 1956, 7); Весь ремонтний молодняк [птахів] мітять віковою міткою на перетинці між пальцями ноги (Птахівн.; 1955 66). МІ́ТИТИ2, мі́чу, мі́тиш, недок., неперех. 1. в кого — що. Прагнути попасти; цілитися. З ранніх літ бродив Віктор по городах і гайках з луком і сагайдаком, усе мітив.. стрілою в чорну ворону (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959. 86); * Образно. У серце мітиш. Вціляти вмієш. Кому ж ти, дівчино, світиш. Кого ти грієш? (Дор., Літа.., 1957, 40). 2. з прийм. "в" і знах. в., розм. Намагатися зайняти яку-небудь посаду, стати кимось. — Що, Йване, в начальники току мітиш? (Головко, І, 1957, 297); Що [Максиме], в чисту науку мітиш?.. Чув я, що просто одразу в академіки хочеш плигнути (Рибак, Час.., 1960. 182); // в кого, на кого. Готувати, ладити. Його, як меншого, мітив батько у москалі (Мирний, IV, 1955, 93); В цю ж хвилину він пишався сином: бач, недавно в районі, а вже на голову колгоспу мітять! (Минко, Ясні зорі, 1951, 227); Таємно від Франки собі в зяті вона мітила багацького сина Юрка Хомаху (Чорн., Визвол. земля, 1959, 13). 3. Мати намір. — Постій, сизий орле, постій! Я не бити мічу, розпитати хочу, Чи не бачив ти вбитого козака? (Чуб., V, 1874, 939); Мітив [Барвінський] почати здалеку, застосовуючи різних випробуваних обхідних маневрів, а довелося рубати з плеча (Кол., Терен.., 1953, 173). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 755.

мітити—I мчу мтиш недок.i перех.i Ставити мтку на кому чомунебудь.II мчу мтиш недок.i неперех.i в когоi щоi. Прагнути влучити цлитися. зi прийм. в i знах. в. розм. Намагати...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
мітити—мтити дслово недоконаного виду ставити мтку мтити дслово недоконаного виду цлитися мати намр...Орфографічний словник української мови
мітити—значити позначати карбувати тавром таврувати маркою маркувати людей штемпувати стати ким ЗАП. шитися в З. мати намр....Словник синонімів Караванського
мітити—ПЛАНУВАТИstrong що з нфн. обдумуючи обмрковуючи готуватися до виконання здйснення чогось ГОТУВАТИstrong ЛАДИТИstrong розм. МТИТИstrong розм. КРЕСЛИТИstrong розм. Черниш л...Словник синонімів української мови
мітити—МТИТИstrongstrong мчу мтиш недок. кого що.Ставити мтку на кому чомунебудь.Один азда мтить сво ввц стрвкою другий розколю вухо раз або двч третй засилю дрт або волчку вся...Словник української мови у 20 томах
мітити—див. маркувати...Словник чужослів Павло Штепа
мітити—Istrong мчу мтиш недок. перех.Ставити мтку на кому чомунебудь. IIstrong мчу мтиш недок. неперех. в когоem щоem. Прагнути влучити цлитися. зem прийм. в em знах. в. розм....Толковый словарь украинского языка
мітити—вчт техн. физ. метить...Украинско-русский политехнический словарь
мітити—ставити мткуem to mark перен.em нацлюватисяem to aim atвн мтить на цю посаду he aims at this office post...Українсько-англійський словник
мітити—значыць мерыцца...Українсько-білоруський словник II
мітити—Значыць...Українсько-білоруський словник II
мітити—значыцьмерыцца...Українсько-білоруський словник
мітити—em...Українсько-китайський словник
мітити—метить...Українсько-російський словник