Словник української мови в 11 томах

МОТОВИ́ЛЬНИК

МОТОВИ́ЛЬНИК, а, ч., спец. Той, хто працює біля мотовила (у 1, 2 знач.). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 811.

  1. мотовильник—мен. чол. роду жив....Большой украинско-русский словарь
  2. мотовильник—а ч.i спец.i Той хто працю бля мотовила у знач. ....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. мотовильник—мотовильник а...Дзвона чи дзвону? або -А (-Я) чи -У (-Ю) в родовому відмінку
  4. мотовильник—мотовильник менник чоловчого роду стота...Орфографічний словник української мови
  5. мотовильник—МОТОВИЛОstrong знаряддя для змотування пряж ТАЛЬКАstrong дал. МОТОВИЛЬНИКstrong заст. Баба Знька важковажко зтхнула мотаючи починок на мотовильник. Вона поклала мотовило ...Словник синонімів української мови
  6. мотовильник—МОТОВИЛЬНИК а ч. спец.Той хто працю бля мотовила у знач....Словник української мови у 20 томах
  7. мотовильник—а ч. спец. Той хто працю бля мотовила у знач....Толковый словарь украинского языка
  8. мотовильник—мотовильщик...Українсько-російський словник