МИГДАЛЕВИ́ДНИЙ

МИГДАЛЕВИ́ДНИЙ, а, е. Схожий формою на горіх мигдалю. Очі в Клави східні, мигдалевидні, в них повно смутку (Гончар, Людина.., 1960, 59). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 699.