Словник української мови в 11 томах

МАРІ́ЙЦІ

МАРІ́ЙЦІ, ів, мн. (одн. марі́єць, і́йця, ч.; марі́йка, и, ж.). Народність угро-фінської мовної групи, що становить основне населення Марійської АРСР. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 628.

  1. марійці—МАРЙЦ в мн. одн. марцьstrong йця ч. марйкаstrong и ж.Народ фноугорсько см мов що становить корнне населення Республки Марй Ел у склад Росйсько Федерац.Чемериси земля угр...Словник української мови у 20 томах