Словник української мови в 11 томах

ЛЕГКОДУ́ШНО

ЛЕГКОДУ́ШНО. Присл. до легкоду́шний. — Дівчина губить легкодушно свою будучину і відстрашує від себе і від других сестер женихів! (Коб., І, 1956, 70). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 465.

  1. легкодушно—прислвник...Большой украинско-русский словарь
  2. легкодушно—Присл. до легкодушний....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. легкодушно—легкодушно прислвник незмнювана словникова одиниця...Орфографічний словник української мови
  4. легкодушно—ЛЕГКОВАЖНОstrong не обмрковуючи БЕЗДУМНОstrong НЕСЕРЙОЗНОstrong ЛЕГКОДУХОstrong ЛЕГКОДУШНОstrong ЗЛЕГКАstrong розм. ЛЕГКОМИСНОstrong дал. Отець Рчинський переконав себе щ...Словник синонімів української мови
  5. легкодушно—ЛЕГКОДУШНО.Присл. до легкодушний.Зборовський ще раз радив йому усильно не вдкидати легкодушно пропозиц княгин . Франко Двчина губить легкодушно свою будучину вдстрашу вд...Словник української мови у 20 томах
  6. легкодушно—Присл. до легкодушний....Толковый словарь украинского языка
  7. легкодушно—[ehkoduszno]...Українсько-польський словник
  8. легкодушно—нар. малодушно легкомысленно беспечно беззаботно...Українсько-російський словник