Словник української мови в 11 томах

ЛА́ВИЦЯ

ЛА́ВИЦЯ, і, ж., діал. Лава (див. ла́ва1). Якимиха, побачивши гостей, кинулася по хаті: постирала лавицю й попросила сідати (Кобр., Вибр., 1954, 57); На чисто вимитих лавицях стояли відра з холодною водою (Гончар, III, 1959, 423). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 430.

  1. лавиця—мен. жн. роду...Большой украинско-русский словарь
  2. лавиця—ж.i дал.i Лава див. лава I....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. лавиця—лавиця менник жночого роду дал....Орфографічний словник української мови
  4. лавиця—див.em лава...Словник синонімів Вусика
  5. лавиця—I. ЛАВАstrong пристрй для сидння закрплений на стояках ЛАВКАstrong ЛАВИЦЯstrong дал. ОСЛНstrong СКАМНИЦЯstrong дал. переносний кмнатний пристрй для сидння. Крм стола в км...Словник синонімів української мови
  6. лавиця—ЛАВИЦЯ ж. дал.Лава див. лаваВд припчка до лавиц розсипана монька яка ж тото у Василя хорошая донька з народно пснЯкимиха побачивши гостей кинулася по хат постирала лавиц...Словник української мови у 20 томах
  7. лавиця—ж. дал. Лава див. лава I....Толковый словарь украинского языка
  8. лавиця—[awycja]...Українсько-польський словник