Словник української мови в 11 томах

КРА́ЙЧИК

КРА́ЙЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до край1 1. Остап.. бачив частинку неба ясного й променя сонячного удень, а вночі — купку зірочок.., крайчик.. місяця (Вовчок, І, 1955, 334); Горовиць.. присів на крайчик стільця (Смолич. Реве та стогне.., 1960, 633). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 322.

  1. крайчик—мен. чол. роду...Большой украинско-русский словарь
  2. крайчик—а ч.i Зменш.пестл. до край I ....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. крайчик—крайчик а...Дзвона чи дзвону? або -А (-Я) чи -У (-Ю) в родовому відмінку
  4. крайчик—крайчик менник чоловчого роду...Орфографічний словник української мови
  5. крайчик—крайчик. [Крайчики важких хмар Франко]....Російсько-український словник (Українська академія наук)
  6. крайчик—КРАЙЧИК а ч.Зменш.пестл. до крайstrong .Остап . бачив частинку неба ясного й променя сонячного удень а вноч купку зрочок. крайчик . мсяця Марко ВовчокЛиш крайчик сонця щ...Словник української мови у 20 томах
  7. крайчик—а ч. Зменш.пестл. до край I ....Толковый словарь украинского языка