Словник української мови в 11 томах

КОЧІВНИ́К

КОЧІВНИ́К див. кочівни́ки. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 315.

  1. кочівник—мен. чол. роду жив....Большой украинско-русский словарь
  2. кочівник—кочвник а...Дзвона чи дзвону? або -А (-Я) чи -У (-Ю) в родовому відмінку
  3. кочівник—кочвник менник чоловчого роду стота...Орфографічний словник української мови
  4. кочівник—кочвник м.em на ниеsupкоuв ниеsupкуu мн.em ниеsupкиu ние...Орфоепічний словник української мови
  5. кочівник—кочник ниека м. на ниеков ниеку мн. ниеки ниек....Орфоэпический словарь украинского языка
  6. кочівник—Кочовик ка em кочвник ка ки кв...Правописний словник Голоскевича
  7. кочівник—КОЧВНИКstrong представник кочвного племен народу КОЧОВИКstrong НОМАДstrong ст. В сиву давнину бля ц могили таборилися стйбища кочвникв С. Добровольський Танки вдосвта пал...Словник синонімів української мови
  8. кочівник—КОЧВНИКstrong див. кочвники...Словник української мови у 20 томах
  9. кочівник—Кочовик мандрика мандря мандрьоха галайда волоцюга див. бродяга...Словник чужослів Павло Штепа
  10. кочівник—Nomad...Українсько-англійський словник
  11. кочівник—...Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)
  12. кочівник—Nomade vandrer...Українсько-датський словник
  13. кочівник—em...Українсько-китайський словник
  14. кочівник—Nomade vandrer...Українсько-норвезький словник
  15. кочівник—[kocziwnyk]...Українсько-польський словник
  16. кочівник—а m koczownik...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
  17. кочівник—кочовик кочевник...Українсько-російський словник
  18. кочівник—Nomad vandrare...Українсько-шведський словник