Словник української мови в 11 томах

КОЧОВИ́К

КОЧОВИ́К див. кочовики́. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 315.

  1. кочовик—мен. чол. роду...Большой украинско-русский словарь
  2. кочовик—кочовик а...Дзвона чи дзвону? або -А (-Я) чи -У (-Ю) в родовому відмінку
  3. кочовик—кочовик менник чоловчого роду стота...Орфографічний словник української мови
  4. кочовик—Кочовик ка em кочвник ка ки кв...Правописний словник Голоскевича
  5. кочовик—кочвник у шатр шатерник п! СКИТАЛЬНИК мн. КОЧОВИКИ с. номади....Словник синонімів Караванського
  6. кочовик—КОЧВНИКstrong представник кочвного племен народу КОЧОВИКstrong НОМАДstrong ст. В сиву давнину бля ц могили таборилися стйбища кочвникв С. Добровольський Танки вдосвта пал...Словник синонімів української мови
  7. кочовик—КОЧОВИКstrong див. кочовики...Словник української мови у 20 томах
  8. кочовик—див.em кочвник...Українсько-англійський словник
  9. кочовик—см. кочвник...Українсько-російський словник