КОТИ́ТИСЯ1

КОТИ́ТИСЯ1, кочу́ся, ко́тишся, недок. 1. чим і без додатка. Обертаючись, пересуватися в певному напрямі. Давай [Оксана] матері брехати, буцімто Домахи не застала та, йдучи назад, побачила відьму, що клубом котилася (Кв.-Осн., II, 1956, 439); Котилася тарілочка по крутій горі (Гл., Вибр., 1951, 197); То не бочка котиться.., це отець Кабанович не то качається, не то йде… (Март., Тв., 1954, 38); І котилося каміння аж туди.. в безодню… (Тич., II, 1957, 18); // їхати, переміщатися (про віз, автомобіль і т. ін.). Віз котився поволі, коні ледве лізли (Кобр., Вибр., 1954, 78); Автобус знову котився.. такою ж рівною, зеленою і веселою трасою (Баш, Надія, 1960, 36); // перен., розм. Іти, пересуватися (про юрбу). Жахлива татарська орда котилася на захід (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 487). ◊ Ко́тяться го́лови — гинуть люди в бою. І чудно й нудно, як поміркую, Що часто котяться голови буї За теє диво! (Шевч., II, 1953, 32); Хоч коти́ся: а) пусто. Зайдеш Часом до хатини — Хоч котись, не знайдеш Ані стебелини (Граб., І, 1959, 374); б) рівний, гладенький. Тепер дорога гарна, хоч котися (Мирний, IV, 1955, 342). 2. Рухатися силою течії, вітру тощо. З високої вежі вівчарику видко, Як котяться хвилі лиманові швидко (Л. Укр., І, 1951, 20); Над містом котились валунами сірі, як каміння, хмари (Гончар, IV, 1960, 54); Дим котився по сонних господах, затуманював голе гілля (Мас., Сорок.., 1957, 319); // перен., розм. Поширюватися в просторі (про звуки, запахи тощо). Стук сокири по сухому дереву далеко котився у рожевому морозному повітрі (Коцюб., І, 1955, 70); Десь пісня котиться дзвінка, Цвіте веселкою тугою (Сос., І, 1957, 433); // перен., розм. Поширюватися, ставати відомим (про чутки, вістки тощо). Котилася чутка світом, і невідомо було, хто пустив її перший (Мур., Бук. повість, 1959, 65). 3. резм. Рухатися по небосхилу (про небесні світила). Сонце котилося все вище та вище по небі (Н.-Лев., II, 1956, 129); Місяць в небі, як підкова, безумно котиться у світ (Мал., Любов, 1946, 85); // Падати по кривій (про метеорити). Глянула на небо, аж над Кишиновом котиться з неба зоря (Н.-Лев., III, 1956, 270); З небес зірки котилися поволі І гасли в хвилях чорної Двіни (Стельмах, Шляхи.., 1948, 13). 4. Спадати краплями додолу (про сльози, піт і т. ін.). Буйні краплі поту котилися.. по його чолу й падали на землю, як горох (Коцюб., І, 1955, 305); Рясні сльози градом котяться по дівочих щоках (Гончар, Маша.., 1959, 9). ◊ Сли́на (сли́нка) ко́титься — дуже хочеться їсти, пити. Котилась слинка, глядячи на шматочки жовтогарячого балика (Мирний, III, 1954, 268); — Спасибі, дядино, я не голодний,— а в самого слина так і котиться (Багмут, Опов., 1959, 7). КОТИ́ТИСЯ2, ко́титься, недок. Народжувати малят (про котів, овець та деяких інших тварин). Весь час, всі думки [Івана] займала турбота.., щоб вівці щасливо котились (Коцюб., II, 1955, 332). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 310.

котити(ся)—дсл. недокон. виду що робитиemДприслвникова формаem котивши котячикатитьДеепричастная формаem катив катя...Большой украинско-русский словарь
котити(ся)—дсл. недокон. виду що робитиemДприслвникова формаem котивши котячикатитьДеепричастная формаem катив катя...Большой украинско-русский словарь
котитися—I кочуся котишся недок.i чим без додаткаi. Обертаючись пересуватися в певному напрям. хати перемщатися про вз автомобль т. н. перен. розм. ти пересуватися про юрбу.Хо...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
котитися—котитися дслово недоконаного виду пересуватися котитися дслово недоконаного виду народжувати малят про деяких тварин...Орфографічний словник української мови
котитися—котитисяса коuтиеsupса коuтиеsupца коuтаца нак.em котиuса коу...Орфоепічний словник української мови
котитися—котитиеса коучуса котиеса котиеца котаца нак. котиса коутца....Орфоэпический словарь украинского языка
котитися—Котитися кочуся котишся тяться...Правописний словник Голоскевича
котитися—Iверетенитися верттися вертухатися дзиглитися качатися перевертатися перекочуватися пдкочуватися розкочуватися скочуватисяФразеологчн синонмиstrong котитися викрутасом ко...Словник синонімів Вусика
котитися—сунутися котом котити вдл скочуватися вз хати звуки розлягатися ширитися зор падати сльози текти туман клуботатися голови в бою летти з плч котв приводити кошенят ...Словник синонімів Караванського
котитися—ХАТИstrong про засоби пересування рухатися в якомусь напрям ТИstrong ЙТИstrong КОТИТИСЯstrong КОТИТИstrong розм. про автомобль вз МЧАТИstrong МЧАТИСЯstrong ЛЕТТИstrong Н...Словник синонімів української мови
котитися—КОТИТИСЯstrongstrong кочуся котишся недок. Обертаючись пересуватися в певному напрям. [Оксана] матер брехати буцмто Домахи не застала та йдучи назад побачила вдьму що клу...Словник української мови у 20 томах
котитися—Istrong кочуся котишся недок. чим без додаткаem. Обертаючись пересуватися в певному напрям. хати перемщатися про вз автомобль т. н. перен. розм. ти пересуватися про ю...Толковый словарь украинского языка
котитися—I to roll to trundleкотитися з гори to slide to roll down hillсльози котяться з очей tears run roll from the eyesнароджувати малятem to kitten of catsem to yean to lamb...Українсько-англійський словник
котитися—...Українсько-китайський словник
котитися—[kotytysja] toczy si котитися вдбуватися дятися koci si...Українсько-польський словник
котитися—tylko osoba koci si...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
котитися—I катиться II о некоторых животных котиться ягниться только об овце...Українсько-російський словник
котитися—аж мило пада клубками котиться летить т. н. з кого. Хтось дуже стомився заморився вд важко роботи великого напруження т. н. Куди така робота годиться Поглянь з тебе он...Фразеологічний словник української мови