КОТИ́ТИ

КОТИ́ТИ, кочу́, ко́тиш, недок. 1. перех. Пересувати круглий предмет у певному напрямі, обертаючи його. Галя помагала йому, то котила м’яча, то підставляла свою паличку (Мирний, IV, 1955, 73); Спішить до діла люд; Тут валка камінь котить. Там молоти кують (Фр., XIII, 1954, 274); Вони тягали міхи, клумаки, горнці, корчаги, котили барила (Скл., Святослав, 1959, 124); // Везти, переміщати на колесах. Німець чогось мугикнув, а на другий день на диво всій Одраді звелів до току машину котити, недогар’я молотити (Мирний, IV, 1955, 255); Біженці котили на двоколках убогий свій скарб (Довж., Зач. Десна, 1957, 332). ◊ Хоч коти́ гарма́ти: а) міцний, з надійною опорою. Лід кріпкий, хоч гармати коти (Номис, 1864, № 13436); б) дуже міцно спить. А вже підпилий як засне, То хоч коти гармати, І усом не моргне (Шевч., І, 1951, 240). 2. перех. Рухати силою течії, вітру тощо. Вітер в гаї нагинає лозу і тополю. Лама дуба, котить полем Перекотиполе (Шевч., І, 1951, 153); Котить.. безодня безмірні вали, І від жаху всі снасті в човні загули (Л. Укр., IV, 1954, 262); Внизу котив Дніпро свої хвилі (Тулуб, Людолови, І, 1957, 122); * Образно. Чути, котить прохолоду В плавнях вітер легкокрилий (Шпак, Вибр., 1952, 108). 3. неперех., розм. Те саме, що ї́хати 1. Панни засумували та все поглядали на вікна, чи не котять гості з гори у двір (Н.-Лев., І, 1956, 142); Звільна котили [панські вози] по селу, викликаючи своєю появою з усіх хат купки цікавих (Фр., II, 1950, 363); Кілька разів шофер зупинявся в селах.., скидав ящики з посудом і залізом і, весело наспівуючи, котив далі (Кучер, Трудна любов, 1960, 204). 4. неперех., розм. Те саме, що коти́тися 2. Темні, аж сині [хмари], клекочуть, здіймаються здоровенними клубками і котять одно проти другого (Мирний, І, 1954, 306); Коли вийшли з хати на подвір’я, по небу котив повновидий місяць (Панч, В дорозі, 1959, 137). 5. неперех., розм. Те саме, що текти́ 1. Між горами котить річка глибока (Вовчок, І, 1955, 230); Котить, грюкає велетенська хвиля (Ю. Янов., І, 1958, 55). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 310.

котити—кочу котиш недок.i перех. Пересувати круглий предмет у певному напрям обертаючи його. Везти перемщати на колесах. перех. Рухати силою теч втру тощо. неперех. розм. Те с...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
котити—котити дслово недоконаного виду...Орфографічний словник української мови
котити—сунути котом на колесах везти рухати ЖМ. хати мсяць хмари котитися рчку Р. текти....Словник синонімів Караванського
котити—пересувати повертаючи щось кругле розм. точити....Словник синонімів Полюги
котити—ХАТИstrong про засоби пересування рухатися в якомусь напрям ТИstrong ЙТИstrong КОТИТИСЯstrong КОТИТИstrong розм. про автомобль вз МЧАТИstrong МЧАТИСЯstrong ЛЕТТИstrong Н...Словник синонімів української мови
котити—котить недок. Не котить жрм. Не пдходить не личить. Ну як гарно Не котить. ФССГД ....Словник українського сленгу
котити—КОТИТИ кочу котиш недок. що. Пересувати круглий предмет у певному напрям обертаючи його.Галя помагала йому то котила мяча то пдставляла свою паличку Панас МирнийСпшить до...Словник української мови у 20 томах
котити—кочу котиш недок. перех. Пересувати круглий предмет у певному напрям обертаючи його. Везти перемщати на колесах. перех. Рухати силою теч втру тощо. неперех. розм. Те ...Толковый словарь украинского языка
котити—техн. укатывать катя удалять...Украинско-русский политехнический словарь
котити—To roll to wheel to trundle...Українсько-англійський словник
котити—...Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)
котити—Rulle trille...Українсько-датський словник
котити—...Українсько-китайський словник
котити—Rulle trille...Українсько-норвезький словник
котити—[kotyty]...Українсько-польський словник
котити—котитися кочу котиш toczy si...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
котити—катить катиться течь струиться...Українсько-російський словник
котити—Rulla trilla...Українсько-шведський словник
котити—котити покотити бочку на кого. Наговорювати щось на когонебудь безпдставно звинувачувати когось у чомусь. Начальник управлння котив на нього Грека бочку. Це спочатку зди...Фразеологічний словник української мови