Словник української мови в 11 томах

КОРО́ВИЦЯ

КОРО́ВИЦЯ, і, ж., розм., рідко. Те саме, що коро́ва 1. [Мати:] Пора ж тобі коровицю здоїти, оту молочну (Л. Укр., III, 1952, 254); А я гадав, пане брате, що то зоря ясна, А то моя дівчинонька коровицю пасла (Коломийки, 1969, 154). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 295.

  1. коровиця—ж.i розм.i рдкоi.Те саме що корова ....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  2. коровиця—коровиця менник жночого роду стота корова розм. рдко...Орфографічний словник української мови
  3. коровиця—КОРОВАstrong велика парнокопита свйська молочна тварина КОРОВИЦЯstrong розм. МИНЯstrong дит. КОРВЧИНАstrong розм. КОРОВИНАstrong розм. перев. невеличка або погана ЯЛВКАst...Словник синонімів української мови
  4. коровиця—КОРОВИЦЯ ж. розм.Те саме що короваstrong .А я гадав пане брате що то зоря ясна А то моя двчинонька коровицю пасла з народно псн[Мати] Пора ж тоб коровицю здоти Леся Укра...Словник української мови у 20 томах
  5. коровиця—ж. розм. рдкоem. Те саме що корова ....Толковый словарь украинского языка