Словник української мови в 11 томах

КОЛУПА́ННЯ

КОЛУПА́ННЯ, я, с. Дія за знач. колупа́ти і колупа́тися. Руки дідуся лежали на колінах. Сухі, поморщені, чорні від постійного колупання в землі, вони нагадували дубову кору (Руд., Вітер.., 1958, 202). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 236.

  1. колупання—мен. сер. роду...Большой украинско-русский словарь
  2. колупання—я с.i Дя за знач. колупати колупатися....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. колупання—колупання менник середнього роду...Орфографічний словник української мови
  4. колупання—КОЛУПАННЯ я с.Дя за знач. колупатиstrong колупатися.Руки ддуся лежали на колнах. Сух поморщен чорн вд постйного колупання в земл вони нагадували дубову кору М. Руденко....Словник української мови у 20 томах
  5. колупання—я с. Дя за знач. колупати колупатися....Толковый словарь украинского языка
  6. колупання—[koupana]...Українсько-польський словник