Словник української мови в 11 томах

КАРАЧА́ЇВЕЦЬ

КАРАЧА́ЇВЕЦЬ див. карача́ївці. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 102.

  1. карачаївець—мен. чол. роду жив....Большой украинско-русский словарь
  2. карачаївець—див.i карачавц....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. карачаївець—карачавець вця...Дзвона чи дзвону? або -А (-Я) чи -У (-Ю) в родовому відмінку
  4. карачаївець—карачавець менник чоловчого роду стота...Орфографічний словник української мови
  5. карачаївець—див. карачавц....Толковый словарь украинского языка