Словник української мови в 11 томах

КАЛЮ́КА

КАЛЮ́КА, и, ж. Збільш. до кал 2. Настала осінь: дощі, тумани, калюка невилазна (Мирний, III, 1954, 295); Під стріхами щебечуть ластівки, Будуючи хоромки із калюки (Вирган, Квіт. береги, 1950, 12). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 80.

  1. калюка—и ж.i Збльш. до кал ....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  2. калюка—калюка менник жночого роду...Орфографічний словник української мови
  3. калюка—див.em бездоржжя грязь...Словник синонімів Вусика
  4. калюка—ГРЯЗЬstrong розмокла земля ГРЯЗЮКАstrong пдсил. БОЛОТОstrong БАГНОstrong БАГНИЩЕstrong пдсил. БАГНОВИЩЕstrong пдсил. БАГНЮКАstrong пдсил. БАГНОВИЦЯstrong БАГОВИННЯstrong ...Словник синонімів української мови
  5. калюка—и ж. Збльш. до кал ....Толковый словарь украинского языка