Словник української мови в 11 томах

КАБАНЮ́ГА

КАБАНЮ́ГА, и, ч. Збільш. до каба́н. Годований кабанюга; * У порівн. Закліпав [Демид] до владики білими щетинкуватими віями, як ображений на неуважного скотаря товстенний кабанюга (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 283). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 63.

  1. кабанюга—мен. чол. роду жив....Большой украинско-русский словарь
  2. кабанюга—и ч.i Збльш. до кабан. Годований кабанюгаi....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. кабанюга—кабанюга менник чоловчого роду стота...Орфографічний словник української мови
  4. кабанюга—и ч. Збльш. до кабан. Годований кабанюгаem....Толковый словарь украинского языка