Словник української мови в 11 томах

КАБАНЕ́ЦЬ

КАБАНЕ́ЦЬ, нця́, ч. Зменш. до каба́н. Купив [Гнат] двох кабанців, доглядав, годував їх — такі ситі були (Коцюб., І, 1955, 31); [Кіндрат:] Хлів хочу збудувати. Макар Іванович порадив, каже: раз кабанця збираєшся купувати, то хлів треба будувати (Корн., II, 1955, 138). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 63.

  1. кабанець—мен. чол. роду жив....Большой украинско-русский словарь
  2. кабанець—нця ч.i Зменш. до кабан....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. кабанець—кабанець нця...Дзвона чи дзвону? або -А (-Я) чи -У (-Ю) в родовому відмінку
  4. кабанець—кабанець менник чоловчого роду стота...Орфографічний словник української мови
  5. кабанець—нця ч. Зменш. до кабан....Толковый словарь украинского языка