Словник української мови в 11 томах

З’Я́ВА

З’Я́ВА, и, ж. 1. розм. Поява, з’явлення кого-, чого-небудь. Святкує нарешті душа його, коли син отак, як зараз, сидить під тополями у чабанському товаристві, самою своєю з’явою змінивши одноманітність батькового життя (Гончар, Тронка, 1963, 14). 2. театр., заст. Ява. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 743.

  1. з’ява—Зява ви зяви зяв...Правописний словник Голоскевича