Словник української мови в 11 томах

ЗОМЛІ́ННЯ

ЗОМЛІ́ННЯ, я, с. Стан за знач. зомлі́ти. Коли мадонна Берітола очутилась із зомління — Куррадова жінка й Спіна турботливо одволали її холодною водою (Боккаччо, Декамерон, перекл. Лукаша, 1964, 126); Голосне стукання до дверей салону розбуркало його з того душевного зомління (Фр., VII, 1951, 271). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 684.

  1. зомління—мен. сер. роду...Большой украинско-русский словарь
  2. зомління—змлння я с.i Стан за знач. зомлти....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. зомління—зомлння менник середнього роду...Орфографічний словник української мови
  4. зомління—Зомлння ння нню нням...Правописний словник Голоскевича
  5. зомління—НЕПРИТОМНСТЬstrong непритомний стан втрата свдомост БЕЗПАМЯТСТВОstrong БЕЗПАМЯТТЯstrong рдше НЕПАМЯТЬstrong НЕСТЯМАstrong розм. НЕТЯМАstrong розм. ЗАБУТТЯstrong неповна в...Словник синонімів української мови
  6. зомління—змлння я с. Стан за знач. зомлти....Толковый словарь украинского языка
  7. зомління—[zomlina]...Українсько-польський словник