Словник української мови в 11 томах

ЗИГЗИ́ЦЯ

ЗИГЗИ́ЦЯ, і, ж., нар.-поет. Зозуля. Безвісної птиці зигзиці Осипались крила гінкі (Воронько, Вел. світ, 1948, 23); * У порівн. — Полечу, каже, зигзицею, Тією чайкою вдовицею, Та понад Доном полечу, Рукав бобровий омочу В ріці Каялі (Шевч., II, 1953, 336). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 566.

  1. зигзиця—мен. жн. роду жив....Большой украинско-русский словарь
  2. зигзиця—ж.i нар.поет.i Зозуля....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. зигзиця—зигзиця менник жночого роду стота...Орфографічний словник української мови
  4. зигзиця—ЗОЗУЛЯstrong птах ЗИГЗИЦЯstrong нар.поет. ЗОЗУЛИЦЯstrong рдко. Там десь ку зозуля у гаю дзвнко так кування лине В. Сосюра Вона стояла на валу як Ярославна в Путивл. Тль...Словник синонімів української мови
  5. зигзиця—ж. нар.поет. Зозуля....Толковый словарь украинского языка