Словник української мови в 11 томах

ЗАПЕ́ВНЕНИЙ

ЗАПЕ́ВНЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до запе́внити; // запе́внено, безос. присудк. сл. Їм [опришкам] було обіцяно нагороду і запевнено їх, що пани для них більше не страшні (Гжицький, Опришки, 1962, 226). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 249.

  1. запевнений—адктиввд словаem запевнитизаверенный...Большой украинско-русский словарь
  2. запевнений—а е.Дприкм. пас. мин. ч. до запевнити. запевнено безос. присудк. сл.i...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. запевнений—запевнений дприкметник...Орфографічний словник української мови
  4. запевнений—Запевнений на не...Правописний словник Голоскевича
  5. запевнений—а е. Дприкм. пас. мин. ч. до запевнити. запевнено безос. присудк. сл....Толковый словарь украинского языка
  6. запевнений—...Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)
  7. запевнений—Sikker...Українсько-датський словник
  8. запевнений—Sikker...Українсько-норвезький словник
  9. запевнений—[zapewnenyj]...Українсько-польський словник
  10. запевнений—Sker...Українсько-шведський словник