ЗАПА́ХНУТИ

ЗАПА́ХНУТИ, ну, неш; мин. ч. за́пах, ла, ло; док. 1. Почати пахнути, виділяти який-небудь запах. Розігріта живиця сильніше запахла в лісах (Фр., VI, 1951, 21); [Сербин:] Як зацвіте та калина — на весь луг запахне (Вас., III, 1960, 35); Вже позгасали всюди по степах Багаття жнив. Затихли молотарки.. І в кожнім домі Свіжий хліб запах (Вирган, Квіт. береги, 1950, 38); * Образно. Запахла осінь в’ялим тютюном, Та яблуками, та тонким туманом (Рильський, І, 1956, 63); // чим, безос. Почати чутися (про запах). В чистому повітрі запахло смалятиною, важким духом вареної та печеної страви (Н.-Лев., IV, 1956, 97); На вулицях обізвалася худоба, заскрипіли журавлі, запахло молоком і димом (Стельмах, Хліб.., 1959, 406). 2. перен., розм. Пригадатися, постати в уяві. Я знову стрівся із нею. З тою, що кинула квітку в моє серце. Зирнула на мене таким привітним, ніжно-цікавим оком, що квітка ожила і запахла (Коцюб., II, 1955, 187); // чим, безос. Я закурив твою гавану, то так мені, друже мій єдиний, запахло волею, що я заплакав, як тая дитина (Шевч., VI, 1957, 131); — Ах, просто Москвою запахло! (Л. Укр., III, 1952, 619). 3. чим, перев. безос., перен., розм. Почати відчуватися (про наближення чогось). Весною запахло у лісі й на ниві! (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 215); — Запахло дощем (Трубл., II, 1955, 112); // Стати близьким до здійснення (про участь у чомусь дуже бажаному, давно сподіваному або неприємному, недоброму). Раз вона попрохала матір — хоч би одежу справила нову. — Нащо? — скрикнула мати. — Уже улиця запахла? (Мирний, IV, 1955, 122); // безос. Стрепенулась бурса; де ті й позіхоти поділися — як очі засіяли: запахло роботою (Вас., І, 1959, 234); У моїй палаті запанував ажіотаж, університетом запахло не лише мені, а й кільком іншим інвалідам (Ю. Янов., II, 1954, 81); Одне слово, запахло Йоганнові Рудольфу Пашке фронтом (Коз., Гарячі рукл, 1960, 82). ◊ Запа́хне ду́хом (дух) (запа́хло ду́хом, запа́х дух) чиїм, чий — з’явиться (з’явився) хтось. В палаці запахне духом Чонгарів і тоді одразу нам приборкають крила (Н.-Лев., IV, 1956, 27); Як султана ми одбили, то вже шляхти дух запах?.. На Москву нам вся надія, на Москву єдиний шлях! (Тич., II, 1957, 293). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 248.

запахнути—дсл. док. виду що зробитиem неперех.Дприслвникова формаem запахнувшизапахнутьДеепричастная формаem запахнув...Большой украинско-русский словарь
запахнути—ну неш мин. ч.i запах ла ло док.i Почати пахнути видляти якийнебудь запах. чимi безос. Почати чутися про запах. перен. розм. Пригадатися постати в уяв. чимi безос. чим...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
запа́хнути—Запахнути и запахти хну неш гл. Запахнуть. Запахли груш. Рудч. Ск. II. . Словарь укрансько мови в х тт. За ред. Б. Грнченка. К. . Т. . С. ....Грінченко. Словарь української мови
запахнути—запахнути дслово доконаного виду...Орфографічний словник української мови
запахнути—запахнутину неиsupш мин.em аuх аuхла ну нула нак.em ниеsup нт...Орфоепічний словник української мови
запахнути—запахнутие ну неиш мин. ах ахла ну нула нак. ние нт....Орфоэпический словарь украинского языка
запахнути—запахнуть пахнуть запахнуть повеять опахнуть...Сербско-русский словарь
запахнути—ну неш мин. ч. запах ла ло док. Почати пахнути видляти якийнебудь запах. чимem безос. Почати чутися про запах. перен. розм. Пригадатися постати в уяв. чимem безос. ч...Толковый словарь украинского языка
запахнути—To smell непримноem to reek примноem to have a nice smell...Українсько-англійський словник