ЗАЛІТА́ТИ1

ЗАЛІТА́ТИ1, а́ю, а́єш, недок., ЗАЛЕТІ́ТИ, ечу́, ети́ш, док. 1. Літаючи або летячи, потрапляти куди-небудь; влітати. Щодня в подвір’я наше заліта Упертий дятел (Рильський, І, 1960, 251); Черниш досяг каменя, за яким вони спинялись кожного разу, щоб передихнути. Сюди кулі не залітали (Гончар, III, 1959, 50); До кімнати разом з повітрям залетіла бджілка і весело загула (Кочура, Зол. грамота, 1960, 241); // перен. Проникати куди-небудь. З далеких невідомих полів, з лілових лісів залітає на подвір’я притулку легкий пустотливий вітерець (Донч., III, 1956, 33); Лети, моя люба пісне, Понад океани, Залетиш на Україну — Серцю легше стане (Тарн., З дал. дороги, 1961, 212); - У мене горе — до хати залетіла віспа… (Чаб., Балкан. весна, 1960, 126). 2. Відлітати далеко або здійматися високо. Не тільки ведмеді не заходять [до верхів’я гір], а навіть орли не залітають (Л. Укр., V, 1956, 366); Ой залетів сокіл, та залетів сизий птиць до моря побивати (Мирний, V, 1955, 268); * Образно. Як кинула світ моя мила, Доля моя в гай залетіла, Та й літа в зеленому гаю, Одшукує дівчину Галю… (Щог., Поезії, 1958, 82); // за що. Летячи, опинятися за межами чого-небудь. Нарешті, залетівши кудись за Ельбу, Королевич натрапив на слід у вигляді кількох машин (Собко, Серце, 1952, 84); // перен. Линути (про думки). Чим більше слухав я того балакучого шляхтича, тим далі мої думки залітали з землі у самісіньке небо (Мур., Бук. повість, 1959, 49); Далеко-далеко, мов осінні журавлі, залетіли селянські думи на чужу землю, грілись її теплом (Стельмах, Хліб.., 1959, 205); // перен., розм. Ідучи, їдучи і т. ін., забиратися куди-небудь. Ой дрімає в полі Олегове військо хоробре — Далеко замчалося-залетіло (Мирний, V, 1955, 264). ◊ Заліта́ти (залеті́ти) в думка́х (ду́мкою, думка́ми) куди — думаючи, уявляти себе де-небудь в іншому місці. Залітала в думках далеченько і Явдоха, поспішаючи аа синовою долею (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 65). 3. Летячи, робити розворот у певному напрямі. Кулемети тепер уже з жита строчили по літаках, які раз у раз залітали на дорогу (Сміл., Сашко, 1957, 86); Оце коли налітає пілот обпилювати наші плантації, то маю стояти йому за маяка.. О, вже знову залітає, кермує просто на нас (Гончар, І, 1954, 489); // перен., розм. Швидко заходити, забігати і т. ін. з якогось боку, ззаду. Святослав бився з хижаком-ординцем мечем свого батька.. Але клятий ординець все викручувався, був у нього верткий кінь, не раз і не два каган залітав до княжича з спини (Скл., Святослав, 1959, 174). 4. Під час польоту завертати куди-небудь; прилітати кудись на короткий час. Залітай, сталевий птах, У колгосп «Червоний шлях»! (Нех., Ми живемо.., 1960, 36); — Тато приїздить. За всю війну не бачились. На два-три дні з Москви залетить (Головко, І, 1957, 491). 5. перен., розм. Заскакувати, забігати куди-небудь на якийсь час. — Але, буває, червоні козаки залітають на хутір: то поїсти, то вівса пару снопів для коней візьмуть (Стельмах, II, 1962, 59); // Уриватися, вбігати кудись. Поки петлюрівці підтягали і, нарешті, зібрали сили для бою біля переправи, богунці й таращанці вже обійшли їх з флангів, форсували Буг в іншому місці і серед білого дня залетіли до Вінниці (Скл., Легенд. начдив, 1957, 64); Після бою на набережній мінометники, залетівши в приміщення Парламенту, зіткнулися біля входу з Ференцом (Гончар, III, 1959, 289); // Ускакувати з розгону в що-небудь. Справді, він мало в ополонку не залетів: як чкурнув з сіней, то погнався, як несамовитий, і дав такого сторчака, що аж посунувся (Свидн., Люборацькі, 1955, 165); Гриць схопив Жучка за обидві лапи, ..закрутив його навколо себе, тільки скоцюрблений бубликом хвіст замелькав у повітрі. Відірвавшись од хлопчика, Жучок залетів у замет (Збан., Сеспель, 1961, 301). ЗАЛІТА́ТИ2, а́є, док. Почати літати, кружляти в повітрі. Весело забігали яснії вогники по тонких стеблах соломи, залітали невеличкі іскорки по чорних челюстях печі (Мирний, III, 1954, 12); Сріблясті чайки зашуміли, закигикали, ніби пасма білого шумовиння залітали навколо (Ів., Вел. очі, 1956, 62). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 192.

залітати—дсл. недокон. виду що робитиem неперех.Дприслвникова формаem залтавши залтаючизалетатьДеепричастная формаem залетав залетая...Большой украинско-русский словарь
залітати—I аю аш недок.i залетти ечу етиш док.i Лтаючи або летячи потрапляти кудинебудь влтати. перен. Проникати кудинебудь. Вдлтати далеко або здйматися високо. за щоi. Летячи ...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
залітати—залтати дслово недоконаного виду влтати вдлтати кудись далеко завертати заскакувати залтати дслово доконаного виду почати лтати...Орфографічний словник української мови
залітати—Залтати таю таш залетти лечу летиш летять...Правописний словник Голоскевича
залітати—див.em лтати...Словник синонімів Вусика
залітати—куди влтати прилтати високо здйматися на часинку ОБР. заскакувати забгати думкою линути....Словник синонімів Караванського
залітати—ВЛТАТИstrong УЛТАТИstrong летячи проникати всередину чогось ЗАЛТАТИstrong ВПУРХУВАТИstrong УПУРХУВАТИstrong про птахв. Док. влеттиstrong улеттиstrong залеттиstrong впурх...Словник синонімів української мови
залітати—аю аш недок. мол. Вагтнти про небажану вагтнсть. Також чомусь лзли думки про тих як залтали завчасу не мали грошей на абортики Л. Дереш Культ....Словник українського сленгу
залітати—Istrong аю аш недок. залетти ечу етиш док. Лтаючи або летячи потрапляти кудинебудь влтати. перен. Проникати кудинебудь. Вдлтати далеко або здйматися високо. за щоem. Л...Толковый словарь украинского языка
залітати—недок.em залтати док.em залетти to fly into далекоem to fly away...Українсько-англійський словник
залітати—...Українсько-китайський словник
залітати—аю аш zalatywa dolatywa...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
залітати—несов. залтати сов. залетти залетать залететь...Українсько-російський словник
залітати—думками гадками думкою т. н. лтати нар.поет. . за ким. Часто згадувати когонебудь думати про когось. Я тльки думками лтатиму за тобою по твох слдочках. Ото мо усе щастя...Фразеологічний словник української мови