ЗАБЛИ́СНУТИ

ЗАБЛИ́СНУТИ, ну, неш; мин. ч. забли́снув і забли́с, ла, ло; док., розм. 1. тільки 3 ос. Виділитися своїм блиском; з’явитися. Нам для рідної хатини Заблисло сонце з лютої пітьми (Сам., І, 1958, 241); Ах, вечір би швидше!.. На вулиці, в вікнах заблиснуть огні (Олесь, Вибр., 1958, 403); * Образно. В його голові заблисла щаслива думка (Фр., IV, 1950, 72). 2. перен. Виділитися чим-небудь незвичайним, видатним. Квітка-Основ’яненко порадив йому [М. С. Щепкіну] перейти до комічних ролей і наткнув його на поле, на котрім швидко виявився і заблис його незрівнянний талант (Фр., XVI, 1955, 224); Певен я — минеться все; Ще заблисне наша слава, Праця вгору піднесе (Граб., І, 1959, 329). 3. Однокр. до забли́скати. Вже сонечко в море сіда.. То іскра заблисне, то згасне… (Л. Укр., І, 1951, 20). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 24.

заблиснути—не мин. ч.i заблиснув нула нуло i заблис ла ло док.i розм.i тлькиi ос. Вирзнитися свом блиском зявитися. перен. Вирзнитися чимнебудь незвичайним видатним. Однокр. до з...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
заблиснути—заблиснути дслово доконаного виду розм....Орфографічний словник української мови
заблиснути—не мин. ч. заблиснув нула нуло em заблис ла ло док. розм. тлькиem ос. Вирзнитися свом блиском зявитися. перен. Вирзнитися чимнебудь незвичайним видатним. Однокр. до з...Толковый словарь украинского языка