Словник української мови в 11 томах

ЗАБЛИ́МАТИ

ЗАБЛИ́МАТИ, аю, аєш, док. Почати блимати (у 1, 2 знач.). Хвилина — і стану я жертвою моря.. Немає рятунку… не буде… хоч зоря Заблимала вже вдалині! (Граб., І, 1959, 58); Пізніш за всіх заблимав огник у крайній од ярів хаті (Вас., І, 1959, 300). Забли́мати очи́ма — почати моргати від подиву, розгубленості і т. ін.; закліпати. Кочубей заблимав очима, наче вкусив терпкої кислиці (Донч., III, 1956, 8). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 23.

  1. заблимати—аю аш док.i Почати блимати у знач. ....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  2. заблимати—заблимати дслово доконаного виду...Орфографічний словник української мови
  3. заблимати—аю аш док. Почати блимати у знач....Толковый словарь украинского языка
  4. заблимати—To wink to blink to twinkle...Українсько-англійський словник
  5. заблимати—[zabymaty]...Українсько-польський словник
  6. заблимати—аю аш zamigota zamruga...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)