Словник української мови в 11 томах

ЗАБЛАГА́ТИ

ЗАБЛАГА́ТИ, а́ю, а́єш, док. Почати благати. Се був псалтир Давида царя, і я з ним разом замолив і заблагав: «Дай мені крила — привітаю птицею по горах» (Вовчок, VI, 1956, 251). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 23.

  1. заблагати—дсл. док. виду що зробитиemДприслвникова формаem заблагавшипочати благативзмолитьсяДеепричастная формаem взмолившись...Большой украинско-русский словарь
  2. заблагати—аю аш док.i Почати благати....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. заблагати—заблагати дслово доконаного виду...Орфографічний словник української мови
  4. заблагати—аю аш док. Почати благати....Толковый словарь украинского языка