Словник української мови в 11 томах

ЗА́ВСІ́ДНИК

ЗА́ВСІ́ДНИК, а, ч., розм. Постійний відвідувач. Поміщик Золотарьов був безжурний гультяй — п’яничка та лобур, завсідник усіх ресторанів та кафе (Смолич, V, 1959, 40); Прийшов Анатолій. Зазирнув до кімнати, де були гості, побачив батькових завсідників, побачив Степана, невдоволено скривився (Загреб., Спека, 1961, 291). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 62.

  1. завсідник—мен. чол. роду жив....Большой украинско-русский словарь
  2. завсідник—а ч.i розм.i Постйний вдвдувач....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. завсідник—завсдник а...Дзвона чи дзвону? або -А (-Я) чи -У (-Ю) в родовому відмінку
  4. завсідник—завсдник постйний вдвдувач кавярн бару тощоср ст...Лексикон львівський
  5. завсідник—завсдник менник чоловчого роду стота розм....Орфографічний словник української мови
  6. завсідник—а ч. розм. Постйний вдвдувач....Толковый словарь украинского языка
  7. завсідник—розм.frequenter habitue фр.em haunter...Українсько-англійський словник
  8. завсідник—[zawsjdnyk]...Українсько-польський словник
  9. завсідник—завсегдатай...Українсько-російський словник