Словник української мови в 11 томах

ЖІНО́ЦТВО

ЖІНО́ЦТВО, а, с. Збірн. до жі́нка 1, 2. Наблизившись, Рідкодуб побачив, що вся крамниця заповнена була рухливим, балакучим натовпом жіноцтва різного віку (Кир., Вибр., 1960, 211); — Здоров був, батьку, вельможний пане сотнику! — заклекотіла громада, загули чоловіки, залящало жіноцтво, запищала дітвора, та й поклонились йому низесенько… (Кв.-Осн., II, 1956, 178). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 536.

  1. жіноцтво—мен. сер. роду...Большой украинско-русский словарь
  2. жіноцтво—а с.i Збрн. до жнка ....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. жіноцтво—жноцтво менник середнього роду...Орфографічний словник української мови
  4. жіноцтво—Жноцтво ва ву вом...Правописний словник Голоскевича
  5. жіноцтво—див.em баба...Словник синонімів Вусика
  6. жіноцтво—жнки жночий свт о. наш сестри з уст жнок наша сестра....Словник синонімів Караванського
  7. жіноцтво—а с. Збрн. до жнка ....Толковый словарь украинского языка
  8. жіноцтво—Women womenfolk womankind...Українсько-англійський словник
  9. жіноцтво—а n kobiety lmn...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
  10. жіноцтво—собир. жнота женщины разг. женский пол шутл. прекрасный пол...Українсько-російський словник