Словник української мови в 11 томах

ЖЕРУ́ЩИЙ

ЖЕРУ́ЩИЙ, а, е. 1. Який все знищує, пожирає. Загоготить скрізь полум’я жеруще, І закипить ворожа чорна кров (Стар., Вибр., 1959, 545); Не горить вогонь жерущий; гострі блискавиці ламаються об скелі (Л. Укр., ІІІ, 1952, 247). 2. перен. Який охоплює повністю, пронизує наскрізь. Холод безжалісний знищив безсмертну царицю, Що пролежала віки під єгипетським сонцем жерущим (Л. Укр., І, 1951, 426). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 522.

  1. жерущий—адктив...Большой украинско-русский словарь
  2. жерущий—а е. Який все знищу пожира. перен. Який охоплю повнстю пронизу наскрзь....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. жерущий—жерущий прикметник...Орфографічний словник української мови
  4. жерущий—Жерущий ща ще рущ щих...Правописний словник Голоскевича
  5. жерущий—а е. Який все знищу пожира. перен. Який охоплю повнстю пронизу наскрзь....Толковый словарь украинского языка