Словник української мови в 11 томах

ЖА́ДІ́БНО

ЖА́ДІ́БНО. Присл. до жа́ді́бний. Маланка в одній сорочці вискакувала на поріг хати, підпирала голову долонею і жадібно стежила оком за весільною процесією (Коцюб., II, 1955, 30); Жадібно хапав він срібні келехи з різьблених мисників, коштовні хутра, постави і все, що впадало йому в око (Тулуб, Людолови, І, 1957, 12); Мишуня повернувся до вагончика, жадібно пив воду (Ю. Янов., І, 1958, 451); * Образно. Уночі пішов дощ, земля жадібно всмоктала в себе живущі потоки води (Кач., Вибр., 1947, 54). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 502.

  1. жадібно—прислвникВищ. ст. порвн. жадiбнийжадно...Большой украинско-русский словарь
  2. жадібно—Присл. до жадбний....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. жадібно—жадбно прислвник незмнювана словникова одиниця...Орфографічний словник української мови
  4. жадібно—Присл. до жадбний....Толковый словарь украинского языка
  5. жадібно—...Українсько-китайський словник