Словник української мови в 11 томах

ДІВУВА́ННЯ

ДІВУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. дівува́ти. В чарах кохання моє дівування Хочу я вільно, як пташка, прожить (Пісні та романси.., II, 1956,198); Молодша дочка вчилася коло гувернантки, а старша виходила вже з дитинства і вступала в пору дівування (Кобр., Вибр., 1954, 6). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 298.

  1. дівування—мен. сер. роду...Большой украинско-русский словарь
  2. дівування—я с.i Дя за знач. двувати....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. дівування—двування менник середнього роду...Орфографічний словник української мови
  4. дівування—Двування ння нню нням...Правописний словник Голоскевича
  5. дівування—я с. Дя за знач. двувати....Толковый словарь украинского языка
  6. дівування—дзявоцтва...Українсько-білоруський словник II
  7. дівування—Дзявоцтва...Українсько-білоруський словник II
  8. дівування—дзявоцтва...Українсько-білоруський словник
  9. дівування—девичество девичья жизнь...Українсько-російський словник