Словник української мови в 11 томах

ДУШОГУ́Б

ДУШОГУ́Б, а, ч., розм. 1. Злочинець, який вдається до вбивства, розбою, лиходійства. І хто би був подумав, що він душогуб! Такий тихий та смирний… (Фр., IX, 1952, 119); Виявляється, що цей хаджі — душогуб. Мало того, він хотів ще призвати до злочину і його, Юлдаша… (Донч., І, 1956, 147). 2. Уживається як лайливе слово. — Добре, — здався батько. — Будь ви неладні, душогуби. Поїду (Довж., II, 1959, 34); Вона величала їх [втікачів] шибайголовами, шибениками, гайдамаками, душогубами (Смолич, II, 1958, 58). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 449.

  1. душогуб—мен. чол. роду жив....Большой украинско-русский словарь
  2. душогуб—а ч.i розм.i Злочинець який вдаться до вбивства розбою лиходйства. Уживаться як лайливе слово. Кат....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. душогуб—душогуб а...Дзвона чи дзвону? або -А (-Я) чи -У (-Ю) в родовому відмінку
  4. душогуб—душогуб менник чоловчого роду стота розм....Орфографічний словник української мови
  5. душогуб—Душогуб ба бов бе! губи бв...Правописний словник Голоскевича
  6. душогуб—див.em жорстокий...Словник синонімів Вусика
  7. душогуб—див. УБИВЦЯ....Словник синонімів Караванського
  8. душогуб—УБИВЦЯstrong ВБИВЦЯstrong той хто убив убива людей УБИВЕЦЬstrong ВБИВЕЦЬstrong ГОЛОВОРЗstrong ЗГУБНИКstrong ЛЮДИНОВБИВЕЦЬstrong книжн. ЛЮДИНОВБИВЦЯstrong книжн. ДУШОГУБst...Словник синонімів української мови
  9. душогуб—а ч. розм. Злочинець який вдаться до вбивства розбою лиходйства. Уживаться як лайливе слово. Кат....Толковый словарь украинского языка
  10. душогуб—розм....Українсько-англійський словник
  11. душогуб—а m душогубець бця m zbrodniarz zabjca zwodzcy na zi drog na manowce...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
  12. душогуб—душогубець душегуб душегубец...Українсько-російський словник