Словник української мови в 11 томах

ДУБЧА́К

ДУБЧА́К, а́, ч., розм. Молодий дуб. Оверко відчув — молодецька сила залягла йому в грудях,.. так що йому дурниця зігнути молодого дубчака (Горд., Діти.., 1937, 113); * У порівн. Парубки, як молоді дубчаки, пишні й горді — йдуть повз пана й шапки не здіймають (Коцюб., І, 1955, 255). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 431.

  1. дубчак—мен. чол. роду...Большой украинско-русский словарь
  2. дубчак—а ч.i розм.i Молодий дуб....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. дубчак—дубчак а...Дзвона чи дзвону? або -А (-Я) чи -У (-Ю) в родовому відмінку
  4. дубчак—дубчак менник чоловчого роду розм....Орфографічний словник української мови
  5. дубчак—див.em палиця...Словник синонімів Вусика
  6. дубчак—а ч. розм. Молодий дуб....Толковый словарь украинского языка