Словник української мови в 11 томах

ДУАЛІ́СТ

ДУАЛІ́СТ, а, ч., філос. Послідовник дуалізму (у 1 знач.). Павлов постійно картав анімістів і дуалістів, які вважали психічну діяльність проявом душі, тобто особливої надтілесної субстанції, яка височить над мозком (Наука.., 1, 1958, 38). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 428.

  1. дуаліст—мен. чол. роду жив....Большой украинско-русский словарь
  2. дуаліст—а ч.i флос.i Послдовник дуалзму у знач. ....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. дуаліст—дуалст а...Дзвона чи дзвону? або -А (-Я) чи -У (-Ю) в родовому відмінку
  4. дуаліст—дуалст менник чоловчого роду стота...Орфографічний словник української мови
  5. дуаліст—Дуалст та тов лсти тв...Правописний словник Голоскевича
  6. дуаліст—Дуалст прихильник флософського вчення за яким в основ всесвту лежать два первен духовний деальний тлесний матеральний []...Словник з творів Івана Франка
  7. дуаліст—а ч. флос. Послдовник дуалзму у знач....Толковый словарь украинского языка
  8. дуаліст—Dualist...Українсько-англійський словник
  9. дуаліст—[dualist]...Українсько-польський словник
  10. дуаліст—дуалист...Українсько-російський словник