Словник української мови в 11 томах

ДОШКІ́ЛЬНИК

ДОШКІ́ЛЬНИК, а, ч. 1. Дитина дошкільного віку. — Та що ви, Олечко, схаменіться, у мене ж самі школярі, а це зовсім крихітка, її до дошкільників треба (Ів.. Таємниця, 1959, 80). 2. Вихователь, що працює з дітьми дошкільного віку. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 401.

  1. дошкільник—мен. чол. роду жив....Большой украинско-русский словарь
  2. дошкільник—а ч.i Дитина дошкльного вку. Вихователь що працю з дтьми дошкльного вку....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. дошкільник—дошкльник а...Дзвона чи дзвону? або -А (-Я) чи -У (-Ю) в родовому відмінку
  4. дошкільник—дошкльник менник чоловчого роду стота...Орфографічний словник української мови
  5. дошкільник—а ч. Дитина дошкльного вку. Вихователь що працю з дтьми дошкльного вку....Толковый словарь украинского языка
  6. дошкільник—Child under school age...Українсько-англійський словник
  7. дошкільник—...Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)
  8. дошкільник—em...Українсько-китайський словник
  9. дошкільник—Forskolebarn...Українсько-норвезький словник
  10. дошкільник—а m przedszkolak...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
  11. дошкільник—дошкольник...Українсько-російський словник
  12. дошкільник—Frskolebarn...Українсько-шведський словник